Науково-практичний коментар до ст. 432 Цивільного кодексу України
Стаття 432. Захист права інтелектуальної власності судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
2. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об\’єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Коментар:
У випадку порушення права інтелектуальної власності кожна особа, згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України, може звернутися до суду за захистом свого права. Стаття 432 ЦКУ передбачає особливі способи захисту порушеного права інтелектуальної власності. Результати інтелектуальної діяльності стають об\’єктами правової охорони, якщо вони відповідають вимогам закону.
Цивільний кодекс України не наводить переліку, що може бути визнано порушенням прав на об\’єкти інтелектуальної власності, тому порушенням прав інтелектуальної власності слід визнавати вчинення особою дій, які порушують особисті немайнові та майнові права суб\’єктів права інтелектуальної власності. Також до порушень прав на об\’єкти інтелектуальної власності можна віднести невизнання цього права чи будь-яке посягання на таке право, а також привласнення права авторства, порушення умов договору тощо.
Суб\’єкт прав інтелектуальної власності, права якого порушено, має право вимагати визнання та поновлення своїх прав, та вчиняти інші дії, передбачені законодавством. За захистом свого порушеного права суб\’єкт права може звернутися до суду, при цьому за захистом такого права може звернутися як творець, так і будь-який правонаступник такого суб\’єкта.
1. Стаття, що коментується, встановлює правила щодо захисту права інтелектуальної власності судом. Але це не виключає чинності спеціальних правил щодо захисту прав на окремі види об\’єктів інтелектуальної власності. У зв\’язку з загостреністю проблеми захисту права інтелектуальної власності, обумовленою значною мірою міжнародними зобов\’язаннями України, у відповідні закони були включені спеціальні статті, що присвячені способам захисту прав на окремі види об\’єктів інтелектуальної власності (ст. 27 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» [77]; ст. 21 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» [78]; ст. 35 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [155]). Ще раніше в ст. 52 Закону «Про авторське право і суміжні права» [176] були сформульовані розгорнені положення про цивільно-правові способи захисту авторських та суміжних прав.
2. Не можна заперечувати зв\’язок між галузями права та законодавством. Але ж чіткий розподіл нормативного матеріалу за галузями є суттєвим для правильного правозастосування. Все ж законодавець «на користь справі» включив до ст. 432 ЦК положення, що виходять за межі цивільного права. Це стосується застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів. Такі заходи, звичайно, створюють умови для захисту права, але ж вони не мають цивільно-правового змісту.
Загальносоціальним способом захисту права інтелектуальної власності є опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо порушення (п. 6 ч. 2 ст. 432 ЦК).
Зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності (п. 2 ч. 2 ст. 432 ЦК), також має переважно процесуальний зміст (як захід забезпечення позову). Спосіб захисту права в звичайному його розумінні — це матеріально-правова вимога, що формулюється в позовній заяві. На цю вимогу суд дає відповідь у судовому рішенні — задовольняє її повністю або частково чи відхиляє, якщо вона не ґрунтується на законі. У судовому рішенні, що вирішує спір по суті, не може зазначатись про зупинення пропуску товарів через митний контроль, оскільки це — тимчасовий захід, а спір повинен бути вирішений повністю.
3. Вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених в цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, матеріалів та знарядь, які використовувались переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності (п. З, 4 ч. 2 ст. 432 ЦК), може застосовуватись на захист права інтелектуальної власності на будь-які об\’єкти інтелектуальної власності, якщо тільки такий спосіб є адекватним допущеному порушенню і забезпечує захист права інтелектуальної власності.
4. Правила про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об\’єкта права інтелектуальної власності не є нормою прямої дії, оскільки передбачає встановлення законом граничних або диференційованих розмірів грошового стягнення. Лише Закон «Про авторське право та суміжні права» (ч. 2 ст. 52) встановлює граничні розміри такого стягнення (компенсації).
Leave a Reply