Науково-практичний коментар до ст. 322 Цивільного кодексу України

 

1. Власник зобов\’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Коментар:

 

1. Коментована стаття встановлює презумпцію обов\’язку власника нести всі витрати, пов\’язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов\’язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов\’язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов\’язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Житловим законодавством встановлюється обов\’язок власників житлових будинків, квартир забезпечувати утримання, ремонт, експлуатацію тощо цих об\’єктів за власні кошти. В ст. 10 Закону України \”Про приватизацію державного житлового фонду\” прямо передбачено, що утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників. ЗУ \”Про об\’єднання співвласників багатоквартирного будинку\” встановлює обов\’язок співвласників нести витрати щодо утримання не лише займаних ними приміщень у багатоквартирному будинку, але і щодо їх спільного майна. За Законом України \”Про страхування\” підлягають обов\’язковому страхуванню певні види майна (наприклад, об\’єкти космічної діяльності), яке здійснюється власником чи іншими уповноваженими на це особами. На власників можуть покладатися законом також обов\’язки щодо сплати податкових та інших платежів і зборів.

2. Договором або законом обов\’язок з утримання майна власника може бути покладено на іншу особу. Наприклад, відповідно до ст. 776 ЦК, поточний ремонт переданої в найм речі проводиться наймачем за його рахунок, якщо інше не передбачено договором або законом. Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину може на час розшуку власника залишити її в себе на утриманні (ст. 340 ЦК). У разі ж повернення бездоглядної домашньої тварини власникові особа, яка затримала тварину, та особа, якій вона була передана на утримання та в користування, мають право на відшкодування витрат, пов\’язаних з утриманням тварини (ст. 342). При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов\’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 947). Таким чином, законом або договором тягар по утриманню може бути тимчасово перекладений на інших сторін, але з покладенням на власника обов\’язку відшкодувати їм понесені витрати.