Науково-практичний коментар до ст. 264 Цивільного кодексу України

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов\’язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред\’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

 

Коментар:

 

1. Коментована стаття встановлює підстави, за наявності яких починається новий перебіг строку позовної давності, незалежно від строку, який сплив до часу виникнення цих обставин, за умови, якщо до виникнення цих підстав не сплив строк позовної давності.

2. Норма ч. 1 коментованої статті встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов\’язку.

Розглядаючи цю норму, необхідно прийняти до уваги те, що у останній йдеться саме про дії учасників цивільних відносин. Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов\’язків (див. ч. 1 ст. 11 ЦК). В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Разом з тим, при складанні позовних заяв з посиланням на визнання боргу, необхідно виявляти велику обережність, оскільки визнання боргу може бути витлумачено судом як відсутність предмету спору (п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), що є підставою для припинення провадження у справі. За таких обставин позовні вимоги мають включати в себе також вимоги по примусове стягнення сум заборгованості.

3. Норма ч. 2 ст. 264 ЦК визначає підставою для переривання перебігу позовної давності пред\’явлення позову до одного із кількох боржників. Дія норми в цій частині розповсюджується на випадки субсидіарної відповідальності осіб та на випадки, у яких виконання певного зобов\’язання покладено одночасно на декількох осіб (див. коментар до ст. 619 ЦК).

Крім того, норма ч. 2 ст. 264 Кодексу встановлює, що перебіг позовної давності переривається пред\’явленням позову до однієї особи, якщо предметом позову є лише частина вимоги. З викладеного випливає можливість подовження строку позовної давності шляхом пред\’явлення лише частини вимоги, якщо за характером відповідного зобов\’язання припускається можливість виокремлення такої частини. Також необхідно мати на увазі, що частиною вимоги у будь-якому випадку є вимога про відшкодування збитків, сплата трьох відсотків річних за грошовим зобов\’язанням (ст. 625 ЦК), а також сплата неустойки (штрафу, пені), якщо вони передбачені законом або договором.