Науково-практичний коментар до ст. 113 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 113 Цивільного кодексу України

Стаття 113. Поняття та види господарських товариств
 
1. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
2. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
 
Коментар:
 
1. Господарські товариства – це найпоширеніші види юридичних осіб, які використовуються при здійсненні підприємницької діяльності. Це зумовлено, перш за все тим, що вони створюються заради отримання прибутку, який розподіляється між їх учасниками, дозволяють об\’єднувати на партнерських засадах капітал та особисту участь учасників, і, крім того, обмежувати в більшості випадках їх майнову відповідальність, що зменшує підприємницький ризик. В пункті 1 визначаються специфічні ознаки, які притаманні господарським товариствам. Це – наявність статутного чи складеного капіталу, поділеного на частки між учасниками. Статутний (складений) капітал – це сумарна вартість вкладів, внесених учасниками в товариство. В процесі діяльності товариства розмір капіталу може бути збільшений за рахунок джерел, передбачених законом, чи зменшений до мінімального встановленого законом розміру.
 
Виступаючи суб\’єктом цивільно-правових відносин, господарське товариство характеризується певними ознаками, що визначають його місце та роль в системі юридичних осіб. Ці ознаки можна поділити на дві групи. До першої групи відносяться ознаки, що характеризують господарське товариство як суб\’єкт права і притаманні іншим видам юридичних осіб. Основний перелік таких ознак міститься в главі 7 Цивільного кодексу України.
 
Другу групу складають ознаки, які в сукупності виділяють господарське товариство серед інших юридичних осіб.
 
Однією із ознак цієї групи є відношення учасників до самого господарського товариства. Якщо роль учасників унітарної юридичної особи зводиться тільки до організації та припинення діяльності останньої, то засновники та учасники господарського товариства, крім того, безпосередньо беруть участь у його управлінні, зокрема, виступаючи його найвищим органом.
 
Друга ознака, яка входить до цієї групи, є майнова участь учасників господарського товариства, що відрізняє господарське товариство, перед усім, від об\’єднань громадян та релігійних організацій, де така участь являється більше виключенням, ніж правилом. Така участь відноситься до основних зобов\’язань учасників і називають її інвестиційною.
 
Наступною ознакою господарського товариства є те, що воно є передусім об\’єднанням капіталів, що відрізняє його, насамперед від об\’єднань громадян, релігійних організацій та кооперативів. Хоча тільки стосовно акціонерних товариств можна прямо стверджувати, що це тільки об\’єднання капіталів, оскільки в товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю особистість учасника відіграє роль. Але така роль учасника цих товариств відрізняється від такої ролі, наприклад, члена виробничого кооперативу. Для виробничих кооперативів власна трудова участь членів обов\’язкова.
 
Четвертою ознакою цієї групи, що відрізняє господарські товариства від інших видів юридичних осіб, є те, що вони є підприємницькими, тобто створюються завжди задля отримання прибутку.
 
І ще однією ознакою цієї групи є складне корпоративне управління, яке характеризується системою органів з чітким розмежуванням компетенції і визначеним порядком підпорядкованості. В господарських товариствах чітко прослідковується розмежування між вищим органом влади, виконавчими органами та контрольними органами, які можуть мати або трирівневий рівень або дворівнений рівень (в залежності від наявності наглядової ради).
 
Невід\’ємною ознакою господарських товариств, яку законодавець прямо визначив в статті, є обов\’язковість статутного (складеного) капіталу, який поділений на частки між учасниками. Право власності на частку в статутному капіталі не надає її учаснику речових прав на майно товариства, оскільки воно належить на праві власності останньому. Це право надає учаснику комплекс корпоративних прав, зокрема:
 
– здійснювати відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
 
– брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
 
– вийти у встановленому порядку з товариства;
 
– брати участь в управлінні товариством тощо.
 
Ряд положень Цивільного кодексу для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю встановлює мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу, порядок його збільшення та зменшення. (Додатково дивись коментар до ст. 115 ЦК України).
 
2. Цивільний кодекс називає п\’ять форм, в яких можуть бути створені господарські товариства: повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю та акціонерне товариство. Правове положення цих видів товариств, в першу чергу, визначають ст. ст. 119 – 162 ЦК України, глава 9 Господарського кодексу України та Закон України \”Про господарські товариства\”.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code