Науково-практичний коментар до ст. 49 Цивільного кодексу України

 

1. Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов\’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб\’єктом цивільних прав та обов\’язків.

2. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

3. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

4. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов\’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

Коментар:

 

1. Акти цивільного стану – це юридичні факти, які започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють цивільну правоздатність фізичної особи та підлягають визнанню і засвідченню державою в особі органів РАЦС.

 

Правову базу регулювання реєстрації актів цивільного стану складають СК, розділ V КпШС \”Акти громадянського стану\”, який діє у частині, що не суперечить СК, до прийняття спеціального закону на підставі СК, Закон України \”Про органи реєстрації актів громадянського стану\” від 24 грудня 1993 р. та Правила реєстрації актів громадянського стану в Україні.

 

Згідно ст. 1 Закону \”Про органи реєстрації актів громадянського стану\” акти громадянського стану – це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові.

 

2. Частина друга коментованої статті містить відкритий перелік актів цивільного стану. Слід підкреслити, що деякі з цих актів зачіпають не лише цивільну правоздатність особи, але й впливають на обсяг її прав та обов\’язків в інших сферах. До таких актів належать набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, інвалідність. Цим зайвий раз підкреслюється тенденція до істотного розширення цивільного-правового регулювання і охоплення ним таких відносин, які не є цивілістичними по суті.

 

Акти цивільного стану поділяються на дії, тобто факти, настання яких залежить від волі осіб (укладення і розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені), та події, настання яких від волі осіб не залежить (смерть, досягнення певного віку).

 

3. Згідно пункту 1.2 Правил акти цивільного стану реєструються у державних відділах реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

 

Реєстрацію актів громадянського стану громадян України, які проживають за кордоном, проводять консульські установи та дипломатичні представництва України (ч. 4 ст. 2 Закону \”Про органи реєстрації актів громадянського стану\”).

 

Реєстрація акта цивільного стану провадиться у присутності заявника. На підставі вчиненого актового запису цивільного стану в повній відповідності до нього видається свідоцтво.

 

На бажання усиновлювача державний орган реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду видає свідоцтво про усиновлення.

 

Інформація, яка міститься в акті цивільного стану, є конфіденційною, має обмежений доступ і розголошенню не підлягає (пункти 1.1, 1.2 Правил).

 

4. Змінами, внесеними до ч. 4 даної статті, було розширено перелік актів цивільного стану, які підлягають обов\’язковій державній реєстрації. Вищу юридичну силу ЦК (ч. 2 ст. 4) слід враховувати при співвіднесенні його положень з аналогічними нормами Закону \”Про органи реєстрації актів громадянського стану\”. Так, крім актів, про які йдеться у ст. 1 Закону, державній реєстрації у Державному реєстрі актів цивільного стану підлягають також встановлення походження фізичної особи від батьків (ст. ст. 121 – 140 СК), позбавлення батьківства (ст. ст. 164 – 166 СК), поновлення батьківських прав (ст. 169 СК).

 

Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 р. N 1064.