Науково-практичний коментар до ст. 338 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд

1. Підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

3. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

4. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов\’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 338 Цивільного процесуального кодексу України

1. Коментована стаття містить підстави для скасування рішень та ухвал суду і передачі справи на новий розгляд (продовження розгляду). В чинній редакції ЦПК ці підстави істотно звужені.

2. Суд касаційної інстанції може скасувати ухвалу суду першої та (або) апеляційної інстанції одночасно за двох умов:

а) виявлення порушення норм матеріального чи процесуального права;

б) постановлення внаслідок цього незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відтак, якщо під час постановлення ухвали суду першої чи апеляційної інстанції відбулося порушення норм матеріального чи процесуального права, але ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, вона не може бути скасована з направленням справи для продовження розгляду.

3. Суд касаційної інстанції може скасувати судове рішення суду першої та (або) апеляційної інстанції одночасно за двох умов:

а) порушення норм процесуального права;

б) унеможливлення внаслідок цього встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, саме лише порушення норм матеріального права в жодному разі не може призвести до скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд. Зазначена норма позитивно впливає на судову практику, адже касаційний суд в більшості випадків не може обмежитися скасуванням рішення без вирішення справи по суті.

Порушеннями норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є неправильне визначення предмета доказування у справі, необґрунтована відмова у задоволенні клопотань про витребування доказів, призначення експертизи, виклик свідків, обґрунтування висновків суду доказами, які не були досліджені в судовому засіданні, недоведеність висновків суду та інші порушення норм процесуального права, що стосуються доказування.

4. З коментованої статті виключені так звані \”безумовні\” підстави скасування судових рішень, які існували в попередній редакції:

1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права та обов\’язки осіб, які не брали участь у справі;

5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення;

6) справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.

Ураховуючи, що підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд є лише порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 338 ЦПК), судом касаційної інстанції має бути наведено, які саме порушення норм процесуального права призвели до необхідності застосування цієї підстави для скасування судових рішень. При цьому важливим є те, що виявлені порушення вплинули на результат розгляду справи та без їх усунення неможливе поновлення та захист порушених прав, свобод і законних інтересів особи, яка подала касаційну скаргу.

У разі скасування судового рішення у зв\’язку з порушенням норм процесуального права суд касаційної інстанції повинен зазначити причинний зв\’язок між порушенням норм процесуального права та прийняттям неправильного судового рішення.

Судове рішення ухвалюється за результатами обговорення всіх обставин справи, які мають бути в ньому зазначені; на основі всебічного, повного, об\’єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів; на підставі правильного визначення предмета доказування (статті 10, 179, 212, 214 ЦПК). Недотримання цих норм процесуального права є підставою для скасування судових рішень із направленням справи на новий розгляд, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати або/та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 335 ЦПК).

5. Якщо порушення закону було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. Справа направляється на новий розгляд до того суду, який постановив рішення, але в іншому складі суддів, або до іншого суду.

У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.

6. При направленні справи на новий судовий розгляд суд касаційної інстанції не має права викладати в ухвалі доводи, які б указували або прогнозували певні результати нового вирішення справи чи свідчили б про перевагу одних доказів над іншими, оскільки вирішення питання про прийняття відповідного рішення й оцінка доказів належать до повноважень суду, який розглядатиме справу.

Висновки та мотиви, з яких скасовано рішення, є обов\’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Висновками та мотивами, з яких скасовано рішення, необхідно вважати положення мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду касаційної інстанції щодо наявності передбачених статтею 338 ЦПК підстав для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд та їх кваліфікації процесуальним законодавством як таких. Зокрема, до таких висновків і мотивів не може бути віднесено питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу; про перевагу одних доказів над іншими.

На нашу думку, суд першої інстанції зв\’язаний висновками та мотивами суду касаційної інстанції, якщо повторний розгляд справи відбувається з тих самих підстав, які досліджувалися судом касаційної інстанції. Якщо під час повторного розгляду позивач змінив підстави або предмет позову, суд першої інстанції не може бути зв\’язаний висновками касаційного суду, який розглядав справу, так би мовити, в іншому \”форматі\”. Тому одним із тактичних прийомів обходу несприятливих висновків та мотивів касаційного суду є зміна підстав або предмета позову, який розглядається повторно.