Науково-практичний коментар до ст. 326 Цивільного процесуального кодексу України

 

1. Касаційна скарга подається у письмовій формі.

2. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім\’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім\’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

3. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.

4. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

5. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 326 Цивільного процесуального кодексу України

1. Касаційна скарга – це письмовий документ, адресований суду касаційної інстанції, в якому скаржник наводить аргументи та доводи, що свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення.

В тексті касаційної скарги зазначається:

1) найменування суду, до якого подається скарга: Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ;

2) ім\’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження. Необхідно зазначати повне ім\’я (найменування) особи, яка подає касаційну скаргу, її повну адресу та процесуальний статус. Часто особу, яка подає касаційну скаргу, називають касатором. Однак такий термін не передбачено законом, тому його бажано уникати. Зазначається також місце проживання або місцезнаходження скаржника на час подання скарги;

3) ім\’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження. Зазначається процесуальний статус цих осіб, у такій послідовності: позивач, його представник, третя особа на стороні позивача та її представник, відповідач, його представник, третя особа на стороні відповідача та її представник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, її представник, інші особи, які беруть участь у справі.

На нашу думку, якщо окрім сторін та третіх осіб у справі беруть участь їх представники, то їх необхідно зазначати окремо, оскільки вони є особами, які беруть участь у справі, і мають самостійний правовий статус.

У разі, якщо під час розгляду справи відбулася зміна складу осіб, які беруть участь у справі (наприклад, внаслідок заміни відповідача, процесуального правонаступництва, припинення повноважень представника), то в касаційній скарзі зазначаються лише ті особи, які брали участь у справі, з урахуванням змін;

4) рішення (ухвала), що оскаржується. Слід коротко, але вичерпно навести суть цивільного спору, дату й резолютивну частину оскаржуваного рішення, а також точне найменування суду першої інстанції, на рішення (ухвалу) якого подають касаційну скаргу, зміст та дату постановлення рішення (ухвали) апеляційним судом;

5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Ця частина касаційної скарги має найбільш важливе значення, оскільки саме тут скаржник повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо незаконності оскарженого ним судового рішення. Обгрунтовуючи, в чому саме полягає незаконність рішення, скаржник повинен чітко зазначати, яку саме норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати (на думку заявника) до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.

В касаційній скарзі недоцільно посилатися на недоведеність обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки перевірка цих доводів скарги виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції;

6) клопотання особи, яка подає скаргу. При цьому слід мати на увазі повноваження суду касаційної інстанції, передбачені у ст. 336 ЦПК. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції;

3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;

4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються: квитанція про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, копії касаційних скарг для осіб, які брали участь у справі, довіреність, копії судових рішень суду першої та апеляційної інстанції, клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, клопотання про зупинення виконання рішення, клопотання (заява) про забезпечення позову тощо.

2. Касаційну скаргу підписує особа, яка її подає. Підписати касаційну скаргу може також представник скаржника, який має відповідні повноваження. Однак, на нашу думку, в такому випадку саме представник вважається особою, яка подає касаційну скаргу, оскільки він теж є особою, яка бере участь у справі, і має самостійне право на подання касаційної скарги.

Якщо скаргу подає представник, до скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Цей документ в оригіналі подається і тоді, коли у справі є його копія.

До касаційної скарги додаються її копії та копії доданих документів відповідно до числа осіб, які беруть участь в справі, копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій, а також документ, який підтверджує сплату судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Копії оскаржуваних рішень (ухвал) суду першої та апеляційної інстанції доцільно замовляти в суді, а не подавати ксерокопії, оскільки в такому випадку касаційний суд може залишити касаційну скаргу без руху.

Подання копій оскаржуваних рішень дозволяє суду касаційної інстанції попередньо з\’ясувати обгрунтованість касаційної скарги без витребування справи з суду.