Науково-практичний коментар до ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття
110.   Підсудність справ за вибором
позивача

1.     Позови про
стягнення аліментів, про визнання батьківства від­повідача, позови, шо
виникають з трудових правовідносин, можуть пред\’являтися також за
місцем проживання позивача.

2.      Позови про
розірвання шлюбу можуть пред\’являтися за місцем проживання позивача
також у разі, якщо на його утриманні є мало­літні або неповнолітні
діти або якщо він не може за станом здоров\’я чи з інших поважних причин виїхати
до місця проживання відпові­дача. За домовленістю подружжя справа може
розглядатися за місцем проживання
будь-кого з них.

3.     Позови про
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я
або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред\’являтися також за місцем
проживання позивача чи за місцем завдання шкоди.

4.    Позови, пов\’язані з відшкодуванням
шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу
дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред\’являтися також
за місцем проживання позивача.

5.    Позови про захист прав споживачів
можуть пред\’являтися також за місцем проживання споживача або за місцем
заподіяння шкоди чи виконання договору. 

6.   Позови про відшкодування шкоди,
завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред\’являтися також за
місцем завдання шкоди.

7.    Позови, що виникають з діяльності
філії або представництва юри­дичної особи, можуть пред\’являтися також за їх
місцезнаходженням.

8.   Позови, то виникають з договорів, у
яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна
тільки в певному місці, можуть пред\’являтися також за місцем виконання цих договорів.

9.   Позови до відповідача, місце
проживання якого невідоме, пред\’являються за місцезнаходженням майна
відповідача чи за міс­цем його перебування або за останнім відомим місцем
проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи).

10.    Позови до відповідача, який не мае в Україні місця проживан­ня, можуть
пред\’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем
його проживання чи перебування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє
відоме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному
випадку достовірно встановлені.

11.    Позови про відшкодування збитків,
завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на
морі можуть пред\’являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або
порту реєстрації судна.

12.    Позови
до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення
стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред\’являтися також за місцем його виконання.

13.  Позивач
має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 08.09.2005p. N287S–IV, від 15.03.2006р. N3538-IV) 132

1.      Коментована стаття встановлює правила підсудності на виб­ір позивача –
альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона
не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, а,
навпаки, поряд з цією, вста­новлює можливість звертатися до іншого або інших
судів, тобто встановлює альтернативу – можливість для позивача обирати один із
двох чи декількох судів. Правила про цю підсудність не завжди однаково
вирішують питання про альтернативу.

2.   Перша група випадків вибору судів стосується того, що в число судів,
один із яких може обирати позивач, обов\’язково вхо­дить і суд за місцем
проживання позивача. Сюди входять прави­ла, що містяться у частинах 1, 2, 3, 4,
5 даної статті. Так, позови про стягнення аліментів, про встановлення
батьківства і стягнення аліментів, позови робітників і службовців, що виникають
з трудо­вих правовідносин, позови, пов\’язані з відшкодуванням шкоди, за­вданої
особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю ор­ганів дізнання,
досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред\’являтися до суду за
місцем проживання, місцезнаходженням відповідача (ст. 109 цього Кодексу) або до
суду за місцем прожи­вання позивача.

У ряді випадків позивач може обирати не один із двох, а один із трьох
судів. Так, відповідно до частини другої цієї статті у спра­вах по позовах про
відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров\’я, а
також смертю фізичної особи, у позивача є право вибору одного суду з трьох
можливих: за місцем проживання відповідача, за місцем проживання позивача і за
міс­цем заподіяння шкоди. Своєрідним у цій групі випадків є правило частини
другої коментованої статті, що допускає пред\’явлення по­зову про розірвання
шлюбу до суду за місцем проживання пози­вача і тоді, коли йому за станом
здоров\’я або з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача
важко. Слід мати на увазі, що у всіх попередніх випадках суд обирався за
розсудом позивача, а тут позивач може лише проявити ініціативу про роз­гляд
справи у суді за місцем свого проживання і подати документи, що підтверджують
складність виїзду в суд за місцем проживання відповідача. Остаточне рішення про
розгляд справи у суді за міс­цем проживання позивача у цьому випадку приймає
суддя, який перевірив подані документи.

3.  Друга група правил про
альтернативну підсудність не перед­бачає як один з можливих судів суд за місцем проживання позива­ча. До числа альтернативних судів закон відносить суди за місцем заподіяння шкоди, за місцем знаходження філіалу
юридичної осо­би, за місцем
знаходження майна відповідача, його тимчасового проживання або перебування, за місцем виконання
виконавчого напису нотаріусу та ін (6,9,10,11,12 даної
статті).