Науково-практичний коментар до ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 103.  Зміст судового наказу

1.  У судовому наказі зазначаються:

1)  дата видачі наказу;

2)   найменування суду, прізвище та ініціали судді,
який видав
судовий наказ;

3)    ім\’я
(найменування) стягувана і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;

4)     посилання на
закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

    5)      сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а
також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого
повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке
майно присуджено та його вартість;

6)      сума судових витрат, що сплачена заявником і
підлягає стяг­ненню на
його користь з боржника.

    2.    Судовий наказ
має відповідати вимогам до виконавчого докумен­та, встановленим
Законом України \”Про виконавче провадження\”.

3.   Судовий наказ
складається і підписується суддею у двох при­мірниках, один з яких
залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу
після набрання ним законної сили.

1. Ця стаття регламентує зміст судового наказу. Аналіз реквізитів судового наказу дозволяє зробити
висновок, що він складається з двох
частин: вступної та резолютивної, що є та­кож спрощеною структурою у порівнянні із структурою судового рішення.  

2.     У вступній частині судового наказу
необхідно зазначити: дату видачі
наказу; найменування суду; прізвище та ініціали судді, який видав наказ; ім\’я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження. У резолютивній
частині по­винно бути зазначено:
посилання на закон, на підставі якого підля­гають задоволенню заявлені вимоги; сума коштів, які підлягають стягненню; розрахунковий рахунок боржника
(юридичної особи) в установі банку, з якого мають бути стягнуті грошові кошти,
якщо такий повідомлений заявником, чи яке майно присуджене та його вартість;
сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його
користь з боржника.

3.      Судовий наказ має відповідати вимогам до
виконавчого до­кумента, встановленим Законом України «Про виконавче провад­ження»
(див.: коментар до ст. 19 у НПК «Закон Украины «Об ис­полнительном производстве». – X.: Консум. – 2005. – С. 58 – 60. Авторы Тертышников В.И., Тертышников Р.В., Макаренко О.В.). Дана норма статті ще раз свідчить про те, що судовийнаказ не є судовим рішенням.

4.   Судовий наказ складається і підписується
суддею у двох при­мірниках
(один залишається у справі, а другий скріплюється пе­чаткою суду і видається стягувачеві після набрання
ним законної сили).