Науково-практичний коментар до ст. 85 Цивільного процесуального кодексу України
Стаття 85. Витрати сторін та їх
представників, що пов\’язані з явкою до суду
1. Витрати, пов\’язані з
переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла,
несуть сторони.
2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові
(у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а
компенсація за відрив від звичайних занять – пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
3. Граничний розмір
компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов\’язані
з явкою до суду, встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
1. Коментована стаття визначає суб\’єктів, види та
порядок сплати витрат, що пов\’язані з явкою
до суду. Зазначені витрати покладаються цією статтею на сторони. Питання
про розмір витрат та суб\’єкта, на якого
вони покладаються, вирішуються судом при
ухваленні рішення, залежно від результатів розгляду справи. Вони покладаються на обидві сторони при частковому
задоволенні позову або на сторону,
яка програла справу. Витрати пов\’язані з переїздом до іншого населеного пункту
та за наймання житла, що обчислюються
стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові не можуть перевищувати встановлені
законодавством норми відшкодування витрат на відрядження(п. 5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня
2006р. №590).
2. Частина 2
коментованої статті у зв\’язку з цим зазначає, що стороні, на користь якої
ухвалено рішення, та її представникові сплачується
іншою стороною добові, компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Додатком
до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590 визначено порядок та розміри компенсації за втрачений
заробіток та за відрив від звичайних
занять. Пункт 2 цього додатку встановлює, що за втрачений заробіток у зв\’язку з
явкою до суду стороні на користь якої
ухвалено судове рішення, та її представникові компенсація обчислюється за кожну годину пропорційно до
середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу
третього пункту 2 Порядку обчислення
середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100. Загальний розмір цієї виплати не може перевищувати
суму, розраховану за відповідний час виходячи із трикратного розміру мінімальної
заробітної плати.
За відрив
від звичайних занять у зв\’язку з явкою в суд зазначеним особам компенсація згідно пункту 3 цього Додатку обчислюється
пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години
відриву від звичайних занять.
Leave a Reply