Науково-практичний коментар до ст. 67 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття
67.     Види процесуальних строків

1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії,
встанов­люються законом, а якщо не визначені законом, – встановлюються судом.

1.
Однією з властивостей цивільної процесуальної форми є її строковість, тобто законодавче визначення часових
меж здійснен­ня процесуальних дій. Це має істотне значення для правозастосувальної
практики, тому що спрямоване на забезпечення своєчас­ного розгляду і
вирішення цивільних справ. Процесуальний строк – це проміжок часу, встановлений
для здійснення процесуальних дій учасниками
процесу або іншими особами, за вказівкою закону або за розпорядженням
суду (судді).

2. Коментована стаття передбачає два види
строків: установлені законом і призначені судом або суддею.

До першого виду належать, наприклад, строки на
апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК), на порушення питання про постанов­ления додаткового рішення (ст. 220
цього Кодексу) та ін.. До друго­го –
строки, тривалість яких визначає суд або суддя з урахуванням характеру
конкретної процесуальної дії. Так, відповідно до ст. 121 цього Кодексу, суддя визначає заявнику строк для
виправлення недоліків позовної заяви. Такий же характер носять строки для усу­нення недоліків апеляційної і касаційної скарг,
для подання додат­кових доказів та ін..

3. Не є процесуальними строки, встановлені законом
для судді або суду, передусім з
формальної точки зору, тому що правила про них містяться не у главі про процесуальні строки, а у главі, нап­риклад,
про провадження у справі до судового розгляду. Тому їх точніше було б іменувати службовими. Уявляється,
що з цього ви­ходить і Пленум Верховного Суду України, коли у своїй постанові №
3 від 01.04.1994 р. «Про строки розгляду судами України цивіль­них і кримінальних справ» зазначив, що порушення
процесуально­го закону або недобросовісність, що потягли несвоєчасний розгляд і тяганину при розгляді справ, необхідно
розглядати, з урахуван­ням конкретних
обставин, як неналежне виконання професійних обов\’язків судді (див. Збірник
постанов Пленуму Верховного Суду України. 1963-1995. -К.,1995. -С. 27).

По-друге, вони відрізняються від процесуальних
строків за на­слідками їх пропуску, тому що пропуск службових строків не зні­має
з суду або судді обов\’язку здійснити дану процесуальну дію або комплекс дій.

По-третє, на відміну від процесуальних, строки
службові мо­жуть продовжуватися (див., наприклад, ст. 157 цього Кодексу).