Науково-практичний коментар до ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 58.     Належність доказів

1.      Належними є докази, які містять інформацію щодо
предмета доказування.

2.    Сторони мають право обґрунтовувати належність
конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

3.    Суд
не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

1.  Коментована стаття закріплює правило про
належність до­казів із метою не допустити відволікання уваги суду на
дослід­ження доказів, що не мають значення
для справи, тобто предмету доказування
за її обставинами. Ця стаття встановлює процесуаль­ний фільтр, за допомогою
якого, на підставі внутрішнього пере­конання, суд відкидає докази, що не
стосуються справи. Значен­ня цього правила
полягає у тому, що суд може припинити спроби недобросовісних учасників процесу затягнути процес, відвернути увагу суду та інших учасників процесу від суті
справи. Так, харак­теристика відповідача
у справі про стягнення аліментів до справи не належить, але ця ж
характеристика у справі про позбавлення його батьківських прав може бути
приєднана до справи. Питан­ня про належність доказів вирішується головним чином
суддею при прийнятті заяви і підготовці
цивільної справи до судового розгляду.

2. Правило цієї статті є загальним, воно
конкретизується спе­ціальними правилами інших статей цього Кодексу. Так,
ст. 136 ЦПК передбачає обов\’язковість обгрунтування клопотання про виклик свідка вказівками на те, які обставини по
даній справі може підтвердити цей свідок. Зазначена особа може бути
викликана у суд тільки за умови, що її
повідомлення належатимуть до обставин саме цієї справи.