Науково-практичний коментар до ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 43.     Призначення або заміна

законного
представника судом

1.  У разі відсутності у сторони
чи третьої особи, визнаної недієз­датною або обмеженою у цивільній дієздатності,
законного представ­ника суд за поданням органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна
або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.

2.  Якщо при розгляді справи
буде встановлено, що малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського
піклування, не має законного представника, суд ухвалою встановлює над нею відповід­но опіку чи піклування
за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника та залучає
їх до участі у справі як
законних представників.

3.  У разі якщо законний
представник не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд за
поданням органу опіки та піклування
замінює законного представника.

4.  Звільнення опікуна чи
піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб
здійснюються в порядку, встанов­леному частиною другою статті 241 цього Кодексу.

(У редакції Закону України від 16.03.2006 р. N 3SS1-IV)

1. Стаття 60 ЦК передбачає 4 випадки встановлення опіки і піклування судом, які є підставами особливого
виду судового пред­ставництва – по
призначенню суду. По-перше, суд встановлює опі­ку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною. По-друге, суд
встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності. Зазначені підстави
застосовуються судом при розгляді
відповідних цивільних справ (див. коментар до глави 2 розділу 4 цього
Кодексу).

2. Третьою підставою призначення законного представника
у особі опікуна є обставина, якщо при
розгляді справи буде встанов­лено, що малолітній позбавлений батьківського
піклування, а якщо такою особою є неповнолітній – у
особі піклувальника(четверта підстава). У цих випадках згідно частини другої
коментованої статті, якщо при розгляді
цивільної справи буде встановлено, як вимагає ст. 60 ЦК, відсутність
батьківського піклування, і, додат­ково,
як вимагає коментована стаття, відсутність законного пред­ставника, суд своєю ухвалою встановлює над
малолітньою чи не­повнолітньою особою
відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування,
призначає опікуна чи піклувальника та залучає їх до участі у справі як
законних представників.

3.  П\’ята
підстава представництва по призначенню суду є ви­падок передбачений частиною 1 коментованої статті. Якщо при розгляді цивільної справи буде виявлена
відсутність у сторони чи третьої особи визнаної недієздатною чи
обмеженою в цивільній дієздатності,
законного представника суд за поданням органу опі­ки і піклування своєю ухвалою призначає опікуна чи
піклувальни­ка і залучає їх до участі у справі як законних
представників.

4.  Частина 3 коментованої статті передбачає
можливість за по­данням органу опіки
і піклування заміни законного представника після відкриття справи. Підставами такої заміни є заборона з боку закону
певним особам бути представниками (див. коментар до ст. 41 цього Кодексу).

5.   Частина 4 даної статті передбачає також право
суду звільнити опікуна чи піклувальника в разі якщо їх призначив суд, і
призначи­ти опікунами чи
піклувальниками інших осіб. Про порядок здійс­нення цих процедур (див. коментар до ст. 241 цього Кодексу).