Науково-практичний коментар до ст. 35 Цивільного процесуального кодексу України

4. Вступ у справу
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне
за собою розгляду справи спочатку.

1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
щодо пред­мету спору, відрізняються
від попереднього виду третіх осіб харак­тером заінтересованості: вони
заінтересовані не у предметі спо­ру, а у
певному результаті спору, тому що той чи інший результат спору може вплинути на їх взаємостосунки з однією
із сторін у справі. Так, наприклад, водій автомобіля бере участь у справі про
відшкодування шкоди як третя особа на стороні відповідача, який є
власником джерела підвищеної небезпеки. Він заінтересований в тому, щоб суд відмовив у задоволенні позову,
тому що у против­ному разі
автогосподарство звернеться до нього у майбутньому з регресним позовом.

2.  Коментована стаття та судова практика розрізняють
два види третіх осіб, які не
заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: вони можуть брати
участь у процесі на стороні позивача або на стороні відповідача. У судовій
практиці треті особи бе­руть участь
найчастіше на стороні відповідача. Треті особи беруть участь на стороні відповідача найчастіше тому, що
побоюються в майбутньому пред\’явлення
до них регресного позову (див. приклад у п. 1 коментаря до цієї статті).
Так, відповідно до ст. 24 Закону № 2493-НІ
від 7 червня 2001 р. «Про службу в органах місцевого самоврядування» як треті
особи по справах про відшкодування ма­теріальної
шкоди, заподіяної територіальній громаді, виступають службові особи
органів місцевого самоврядування, які заподіяли цю шкоду. Однак у третіх осіб цього виду може бути й інша за­інтересованість, наприклад, у разі участі у
справі про стягнення аліментів на дітей дружини відповідача, яка є стягувачем
алімен­тів за раніше винесеним судовим рішенням. Вона побоюється пред\’явлення
позову про зниження розміру аліментів у разі задо­волення позову по даній
справі.

3.  Значно рідше трапляються у судовій практиці
випадки участі третіх осіб на
стороні позивача. Так, наприклад, громадянин С. у порядку спадкування одержав житловий будинок. У
заповіті по­мерлого батька було
зазначено, що спадкоємець зобов\’язаний на­дати у довічне користування
громадянці Д. (сестрі спадкодавця) одну
кімнату. За позовом громадянина С. про виселення
наймачів суд допустив як третю особу
на стороні позивача громадянку Д., тому що
вона заінтересована у позитивному вирішенні справи. Рі­шення суду про
допуск третьої особи є повністю обґрунтованим,

оскільки громадянка Д. не може бути ні позивачем, ні співпози­вачем, оскільки не є ні володільцем, ні власником
житлового бу­динку, і захист свого права могла одержати лише беручи участь як третя
особа на стороні позивача.

4. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
щодо пред­мету спору, наділяються
процесуальними правами і обов\’язками, встановленими статтею 27 цього
Кодексу для осіб, які беруть участь у справі
(див. коментар до ст. 27 ЦПК). Практично їх права та обов\’язки співпадають з правами сторони по
справі, крім права на зміну підстави
і предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, а також права на відмову від позову, виз­нання позову і укладення мирової угоди, права
вимагати виконан­ня судового рішення або ухвали. Такий обсяг процесуальних прав
даного виду третіх осіб випливає з особливостей їх юридичної за­інтересованості.

5.   На відміну від вступу в справу третіх осіб, які
заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо
предмету спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.