Category Транспортное право

Стаття 123. Облік авіаційних подій

 Стаття 123. Облік авіаційних подій 
     1. Експертна  установа  з  розслідування   авіаційних   подій 
здійснює облік авіаційних подій, серйозних інцидентів, інцидентів, 
надзвичайних  подій  та  пошкоджень  повітряних  суден  на  землі, 
включаючи  ті,  що  сталися  з  іноземними  повітряними суднами на 
території України та українськими повітряними  суднами  за  межами 
України. 
     2. Відомості  про  стан  безпеки  цивільної  авіації України, 
отримані  в  результаті  розслідування,   Експертна   установа   з 
розслідування авіаційних подій зобов\’язана подавати уповноваженому 
органу  з  питань  цивільної  авіації та Міжнародній   організації 
цивільної авіації. 
     Стаття 124. Роботи на місці авіаційної події 
     1. Розслідування,  що  проводиться на місці авіаційної події, 
інциденту,  надзвичайної події чи пошкодження повітряного судна на 
землі,  належить  до  категорії  робіт  в  особливих  умовах,  які 
прирівнюються  до  робіт  з  ліквідації   наслідків   надзвичайних 
ситуацій.  Спеціалісти,  які працюють на місці авіаційної події та 
інциденту, забезпечуються спеціальним одягом, взуттям, спеціальним 
спорядженням і захисними засобами залежно від умов роботи. 
     2. Органи    виконавчої   влади   та   інші   органи   влади, 
підприємства, установи та організації зобов\’язані всебічно сприяти 
працівникам  Експертної  установи з розслідування авіаційних подій 
та комісії,  що розслідує авіаційні події з державними повітряними 
суднами,   в   пошуку  елементів  конструкції  повітряного  судна, 
забезпеченні  транспортом,  засобами  зв\’язку,  приміщеннями   для 
роботи і відпочинку, засобами для виконання такелажних і вантажних 
робіт,  транспортування уламків,  санітарної  обробки  місцевості, 
забезпечення безпечних умов роботи на місці події. 
     Стаття 125. Фінансування робіт, пов\’язаних з розслідуванням 
                 авіаційної події, і відшкодування витрат 
     1. Порядок фінансового забезпечення заходів  з  розслідування 
авіаційних подій,  серйозних інцидентів,  інцидентів, надзвичайних 
подій  та  пошкоджень  повітряних  суден  на  землі   визначається 
Кабінетом Міністрів України. 
     2. Дослідження  і  випробування,  пов\’язані  з розслідуванням 
авіаційної події, серйозного інциденту, інциденту, які проводяться 
науково-дослідними   і  конструкторськими  установами,  ремонтними 
підприємствами   і   підприємствами   авіаційної    промисловості, 
фінансуються  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету  України  з 
подальшим відшкодуванням витрат експлуатантом повітряного судна та 
страховиками. 
     3. Міжнародні    пересилання    та   перевезення   матеріалів 
розслідування,  уламків повітряного  судна,  бортових  засобів  та 
інших  деталей,  що  належать  до  речових  доказів розслідування, 
фінансуються  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету  України  з 
подальшим відшкодуванням витрат експлуатантом повітряного судна. 
                           Розділ XVIII 
           ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА 
                    В ГАЛУЗІ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ 
     Стаття 126. Відповідальність за порушення законодавства 
                 в галузі цивільної авіації 
     1. За протиправні дії юридичні і  фізичні  особи,  діяльність 
яких  пов\’язана  з  використанням  повітряного  простору  України, 
розробленням,  виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної 
техніки,  здійсненням  господарської діяльності в галузі цивільної 
авіації,  обслуговуванням повітряного руху,  забезпеченням безпеки 
авіації, несуть відповідальність згідно із законом. 
     Стаття 127. Фінансові санкції, що застосовуються до юридичних 
                 осіб – суб\’єктів авіаційної діяльності 
     1. За правопорушення в галузі цивільної авіації до  юридичних 
осіб –  суб\’єктів  авіаційної  діяльності застосовуються фінансові 
санкції у вигляді штрафу: 
     1) від п\’яти  до  восьми  тисяч  неоподатковуваних  мінімумів 
доходів громадян у разі: 
     експлуатації повітряного судна без документів, що дають право 
виконувати польоти,  або з порушенням строку дії таких  документів 
чи встановлених ними вимог; 
     порушення вимог  статті  118 цього Кодексу щодо обов\’язкового 
авіаційного страхування цивільної авіації; 
     порушення правил та порядку використання повітряного простору 
України; 
     знищення бортових  чи наземних засобів об\’єктивного контролю, 
матеріалів  або  документів,  які  можуть  бути  використані   для 
з\’ясування причини авіаційної події чи інциденту; 
     виконання польотів  на повітряному судні з порушенням строків 
проведення технічного обслуговування повітряного судна; 
     використання аеродрому,  який не відповідає типу  повітряного 
судна або виконуваній операції для польотів повітряних суден; 
     ненадання до уповноваженого органу з питань цивільної авіації 
інформації, обов\’язкове подання якої встановлюється законодавством 
або   авіаційними   правилами   України,   надання   недостовірної 
інформації  або  надання  інформації  з  порушенням   встановлених 
строків; 
     порушення вимог  щодо використання обов\’язкових у повітряному 
русі знаків і сигналів  для  цілей,  не  пов\’язаних  з  повітряним 
рухом; 
     користування без  відповідного  дозволу засобами радіозв\’язку 
на частотах, зарезервованих для здійснення радіозв\’язку у повітрі; 
     завдання шкоди покриттю злітно-посадкової смуги  та  руліжних 
доріжок,  виведення  з  ладу  обладнання,  що використовується для 
потреб зльоту і посадки повітряного судна та повітряного руху, яке 
розміщене на аеродромі або за його межами; 
     надання послуг з перевезення пасажирів або вантажу повітряним 
судном без відповідної ліцензії; 
     здійснення повітряних перевезень без відповідного дозволу  на 
експлуатацію повітряної лінії або порушення обмежень, встановлених 
таким дозволом; 
     допуску авіаційного персоналу до професійної  діяльності  без 
відповідного   свідоцтва  або  з  порушенням  визначених  у  ньому 
обмежень; 
     2) від  двох  до  п\’яти  тисяч  неоподатковуваних   мінімумів 
доходів громадян у разі: 
     виконання польотів   на  повітряному  судні,  що  не  пройшло 
необхідні підготовку та обслуговування перед польотом; 
     експлуатації повітряного судна без його обладнання комплектом 
необхідного аварійно-рятувального устаткування; 
     виконання технічного    обслуговування    повітряного   судна 
організаціями,  які  не  мають  сертифіката  на  право  здійснення 
технічного обслуговування; 
     виконання технічного  обслуговування  повітряного  судна поза 
межами схвалення, визначеного сертифікатом; 
     створення радіо- та оптичних завад  електронним  засобам,  що 
забезпечують польоти у повітряному просторі України; 
     порушення експлуатаційних     обмежень     завантаження    та 
центрування повітряного судна; 
     недотримання заходів   безпеки,   визначених    уповноваженим 
органом з питань цивільної авіації під час льотних випробувань; 
     проведення льотних  випробувань  без  схвалених уповноваженим 
органом з питань цивільної авіації програм льотних випробувань; 
     проведення льотних   випробувань   з   порушенням   обмежень, 
визначених уповноваженим органом з питань цивільної авіації; 
     виконання польотів,  що  не  входять  до програми приймальних 
випробувань; 
     виготовлення виробів авіаційної техніки,  їх компонентів  або 
обладнання  з  відхиленнями  від схваленої типової конструкції без 
узгодження з розробником  та  схвалення  уповноваженим  органом  з 
питань цивільної авіації; 
     внесення в  конструкцію  виробу  авіаційної техніки,  засобів 
аеронавігаційного обслуговування,  його компонентів та  обладнання 
змін  без  узгодження  з  уповноваженим органом з питань цивільної 
авіації; 
     експлуатації виробів  авіаційної  техніки,   компонентів   та 
обладнання,   ресурс   яких  закінчився  або  щодо  яких  відсутнє 
документальне підтвердження наявності ресурсу; 
     порушення вимог із забезпечення аварійно-рятувальних  заходів 
та забезпечення протипожежної безпеки на аеродромах; 
     здійснення на приаеродромній території діяльності, визначеної 
частиною  другою  статті  69  цього  Кодексу,  без  погодження   з 
експлуатантом   аеродрому   та   уповноваженим  органом  з  питань 
цивільної авіації; 
     порушення вимог щодо  обладнання  об\’єктів  і  перешкод,  які 
розташовані  на  приаеродромній  території  і перетинають поверхні 
обмеження перешкод,  денними та нічними маркувальними  знаками  та 
пристроями; 
     необґрунтованої відмови  експлуатанта аеропорту (аеродрому) в 
наданні  дозволу  на  посадку  повітряного  судна,   в   наземному 
обслуговуванні повітряного судна,  у видачі авіаперевізнику слотів 
на виконання польотів; 
     допуску персоналу з наземного обслуговування  до  роботи  без 
відповідного сертифіката; 
     3) від  тисячі  до  трьох  тисяч  неоподатковуваних мінімумів 
доходів громадян у разі: 
     несвоєчасного внесення  змін  до  організаційно-керівних   та 
виробничих,  експлуатаційних документів експлуатанта,  розробника, 
виробника  або  організації   з   технічного   обслуговування   та 
непогодження  або  несвоєчасного  погодження зазначених документів 
уповноваженим органом з питань цивільної авіації; 
     порушення вимог  уповноваженого  органу  з  питань  цивільної 
авіації щодо погодження кандидатур керівного складу експлуатанта; 
     невиконання або  неналежного  виконання  персоналом суб\’єктів 
авіаційної діяльності вимог авіаційної безпеки; 
     створення перешкод щодо проведення  уповноваженим  органом  з 
питань   цивільної   авіації   перевірок   суб\’єктів  та  об\’єктів 
авіаційної діяльності; 
     порушення встановлених  вимог  щодо   оформлення   перевізної 
документації для повітряних перевезень небезпечного вантажу; 
     4) від п\’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів 
громадян у разі: 
     порушення правил безпеки під час  заправлення,  завантаження, 
буксирування та обслуговування повітряного судна; 
     недотримання норм  робочого  та  льотного часу,  а також часу 
відпочинку  персоналу  експлуатанта  під  час  здійснення  льотної 
діяльності; 
     виконання польотів  без  урахування  відповідної  інформації, 
визначеної авіаційними правилами України; 
     порушення обліку часу  напрацювання  авіаційної  техніки,  що 
призвело до неможливості подальшого технічного обслуговування; 
     порушення правил  контролю  за  доступом  в  зону  обмеженого 
доступу авіапідприємств; 
     порушення правил контролю за безпекою польотів та  авіаційною 
безпекою на авіапідприємствах; 
     порушення правил   повітряних  перевезень  та  обслуговування 
пасажирів,  багажу, вантажу і пошти, а також визначених нормативів 
якості такого обслуговування; 
     надання дозволу    експлуатантом    аеродрому    (вертодрому, 
злітно-посадкового майданчика) на здійснення  посадок  і  вильотів 
повітряних  суден  на  аеродромі  (вертодромі,  злітно-посадковому 
майданчику),  який не має сертифіката (посвідчення про  допуск  до 
експлуатації)  або  має  сертифікат  (посвідчення  про  допуск  до 
експлуатації), строк дії якого закінчився; 
     порушення норм  і  правил,   які   застосовуються   під   час 
експлуатації аеродрому; 
     невиконання вимог   правил  суб\’єкта  авіаційної  діяльності, 
погоджених уповноваженим органом з питань цивільної авіації; 
     ненадання перевізником пільг пасажиру, встановлених законом; 
     5) від  трьохсот  до  п\’ятисот  неоподатковуваних   мінімумів 
доходів громадян у разі: 
     незаповнення екіпажем   звітної  документації  або  порушення 
процедури ведення документації під час польоту; 
     порушення встановлених    строків    зберігання    виробничої 
документації; 
     порушення строків    проведення    метрологічних    перевірок 
обладнання, що використовується для технічного обслуговування; 
     порушення строків   усунення   недоліків   за    результатами 
проведених   уповноваженим  органом  з  питань  цивільної  авіації 
інспекторських перевірок,  а також ненадання  у  визначений  строк 
звіту про їх усунення; 
     порушення вимог  щодо  зберігання  та ведення обліку запасних 
частин до повітряного судна; 
     ненадання встановлених   послуг   пасажирам   з    обмеженими 
можливостями (інвалідам). 
     Стаття 128. Орган, уповноважений розглядати справи 
                 про правопорушення у галузі цивільної авіації 
     1. Справи  про  правопорушення  у  галузі  цивільної  авіації 
розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за 
результатами розгляду приймається постанова. 
     2. Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації 
розглядати  справи  про правопорушення і накладати стягнення мають 
право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та 
його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення 
перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань  цивільної 
авіації. 
     Державні інспектори  та  уповноважені на проведення перевірок 
посадові особи уповноваженого органу з  питань  цивільної  авіації 
мають   право   накладати   стягнення   у   розмірі   до  п\’ятисот 
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
     3. Штраф може бути  накладено  на  юридичну  особу – суб\’єкта 
авіаційної  діяльності  протягом  шести  місяців  з  дня виявлення 
правопорушення,  але не пізніше ніж через  три  роки  з  дня  його 
вчинення. 
     4. У разі вчинення юридичними особами – суб\’єктами авіаційної 
діяльності двох або більше правопорушень  штрафи  накладаються  за 
кожне вчинене правопорушення окремо. 
     Стаття 129. Порядок накладення, оплати та стягнення штрафів 
                 за правопорушення в галузі цивільної авіації 
     1. Підставою для розгляду справи про правопорушення в  галузі 
цивільної  авіації,  які  зазначені в статті 127 цього Кодексу,  є 
протокол. 
     2. Протоколи про правопорушення в  галузі  цивільної  авіації 
мають  право  складати  керівник  уповноваженого  органу  з питань 
цивільної авіації  та  його  заступники,  державні  інспектори  та 
уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого 
органу  з  питань   цивільної   авіації,   керівники   аеропортів, 
начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники. 
     3. Справа  про  правопорушення  в  галузі  цивільної  авіації 
розглядається  в   п\’ятнадцятиденний   строк   з   дня   одержання 
уповноваженим  органом  з  питань  цивільної авіації протоколу про 
правопорушення в галузі цивільної авіації. 
     4. Штраф  сплачується  не  пізніше  п\’ятнадцяти  днів  з  дня 
вручення  або отримання суб\’єктом авіаційної діяльності надісланої 
копії постанови уповноваженого органу з питань  цивільної  авіації 
про накладення штрафу. 
     5. Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує 
факт   сплати   штрафу   у   повному   обсязі,   надсилається   до 
уповноваженого органу з питань цивільної авіації. 
     6. У  разі  якщо  штраф  не  сплачено  у строки,  встановлені 
частиною четвертою цієї статті,  примусове виконання постанови про 
накладення  штрафу  здійснюється  державною  виконавчою  службою в 
порядку, встановленому Законом України \”Про виконавче провадження\” 
( 606-14 ). 
     7. Суми штрафів зараховуються до Державного бюджету України. 
     Стаття 130. Порядок оскарження постанови у справі 
                 про правопорушення у галузі цивільної авіації 
     1. Постанову у справі про правопорушення у  галузі  цивільної 
авіації  може  бути  оскаржено  до  суду в порядку,  встановленому 
законом. 
                            Розділ XIX 
                ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 
     1. Цей  Кодекс  набирає  чинності  через  90  днів з дня його 
опублікування,  крім статті 9 цього Закону, яка набирає чинності з 
1 січня 2012 року. 
     Установити, що  до  1  січня  2012  року  функції  Експертної 
установи   з   розслідування   авіаційних    подій    здійснюються 
уповноваженим органом з питань цивільної авіації. 
     2. Дія  статті  57  цього  Кодексу  поширюється на осіб,  які 
віднесені до осіб  льотного  складу,  яким  пенсію  призначено  до 
набрання чинності цим Кодексом, з 1 січня 2012 року. 
     3. Збори, які визначені пунктами 1 та 2 частини п\’ятої статті 
12 цього Кодексу,  справляються до набрання чинності  законом  про 
адміністративні   послуги   та   іншими   законами,  що  регулюють 
справляння відповідних зборів відповідно до пункту 2 підрозділу 10 
розділу XX Податкового кодексу України. 
     4. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності 
цим Кодексом,  Повітряний кодекс України (  3167-12  )  (Відомості 
Верховної  Ради  України,  1993 р.,  N 25,  ст.  274 із наступними 
змінами). 

Read More