МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ
Р О З Д І Л VIII
МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ
ГЛАВА 1. ДОГОВІР МОРСЬКОГО СТРАХУВАННЯ
Стаття 239. Поняття договору морського страхування
За договором морського страхування страховик зобов\’язується
за обумовлену плату (страхову премію) у разі настання передбачених
у договорі небезпечностей або випадковостей, яких зазнає об\’єкт
страхування (страхового випадку), відшкодувати страхувальнику або
іншій особі, на користь якої укладено договір, понесені збитки.
Стаття 240. Докази укладення договору морського страхування
Наявність і зміст договору морського страхування можуть бути
доведені виключно письмовими доказами.
Стаття 241. Сфера застосування договору морського
страхування
Правила цієї глави застосовуються у тих випадках, коли угодою
сторін не встановлено інше. Але у випадках, прямо вказаних у цій
главі, угода, що не відповідає цим правилам, є недійсною.
Стаття 242. Об\’єкти страхування
Об\’єктом морського страхування може бути будь-який пов\’язаний
з мореплавством майновий інтерес, як-то : судно, у тому числі і
таке, що будується, вантаж, фрахт, плата за проїзд, орендна плата,
очікуваний від вантажу прибуток і вимоги, що забезпечуються
судном, вантажем і фрахтом, заробітна плата, інші види винагороди
капітана, інших осіб суднового екіпажу, цивільна відповідальність
судновласника і перевізника, а також ризик, взятий на себе
страховиком (перестрахування).
Об\’єкт страхування повинен бути вказаний у договорі морського
страхування.
Договори морського страхування із
страхувальниками-резидентами та договори обов\’язкового страхування
пасажирів від нещасних випадків, що виникають під час морського
перевезення, укладаються страховиками, які визнані такими
відповідно до законодавства України, одержали в установленому
порядку ліцензії на здійснення цього виду страхування і є членами
Морського страхового бюро.
Морське страхове бюро здійснює координацію діяльності
страховиків у галузі страхування морських ризиків та представляє
їх інтереси у міжнародних об\’єднаннях страховиків. Утворення
Морського страхового бюро та його державна реєстрація здійснюються
в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 242 із змінами, внесеними згідно із Законом N 590/97-ВР
від 21.10.97 )
Стаття 243. Інформація про ступінь ризику
У разі укладення договору страхувальник зобов\’язаний
повідомити страховика про обставини, що мають істотне значення для
визначення ступеня ризику і відомі або повинні бути відомі
страхувальнику, а також відомості, запитані страховиком.
Страхувальник звільняється від цього обов\’язку відносно
загальновідомих відомостей, а також відомостей, що відомі або
повинні бути відомі страховику.
У разі неповідомлення страхувальником відповідних відомостей
або повідомлення ним неправильних відомостей страховик має право
відмовитися від договору.
Стаття 244. Страховий поліс
Страховик зобов\’язаний на вимогу страхувальника видати йому
за своїм підписом документ, що містить умови договору морського
страхування (поліс, страховий сертифікат тощо).
Стаття 245. Страхова премія
Страхувальник зобов\’язаний виплатити страховику страхову
премію протягом обумовленого терміну. До сплати страхової премії
договір морського страхування не вступає в силу, якщо в ньому не
передбачено інше.
Стаття 246. Договір морського страхування на користь
третьої особи
Договір морського страхування може бути укладено
страхувальником на користь третьої особи, зазначеної або не
зазначеної в договорі.
У випадку укладення договору морського страхування на користь
третьої особи страхувальник несе всі обов\’язки за цим договором.
Ці ж обов\’язки несе і особа, на користь якої і укладено договір,
якщо він укладений за дорученням вказаної особи або навіть і без
доручення, але ця особа пізніше виявила щодо страхування свою
згоду.
У разі страхування на користь третьої особи страхувальник
користується всіма правами за договором страхування без окремого
доручення.
Стаття 247. Пред\’явлення поліса страховику
У разі виплати страхової компенсації страховик має право
зажадати пред\’явлення поліса або іншого страхового документа,
виданого страховиком.
Стаття 248. Відчуження застрахованого вантажу
У випадку відчуження застрахованого вантажу договір
страхування зберігає силу, причому всі права і обов\’язки
страхувальника переходять до набувача вантажу.
Якщо до відчуження вантажу страхова премія не була сплачена,
обов\’язок сплатити її несуть як страхувальник, так і набувач
вантажу. Однак вимога сплатити премію не має сили стосовно
власника поліса або іншого страхового документа, в якому відсутня
вказівка про те, що премія не сплачена.
Стаття 249. Відчуження застрахованого судна
У разі відчуження застрахованого судна договір морського
страхування припиняється з моменту відчуження. Однак у разі
відчуження судна під час рейсу договір залишається в силі до
закінчення цього рейсу і на набувача цього судна переходять права
і обов\’язки страхувальника.
Стаття 250. Страхова сума
У разі укладення договору морського страхування страхувальник
зобов\’язаний оголосити суму, на яку він страхує відповідний
інтерес (страхова сума).
Якщо страхова сума оголошена нижче вартості застрахованого
інтересу (страхової вартості), страховик відповідає за збитки
пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості.
Якщо страхова сума, що зазначена в договорі морського
страхування, перевищує страхову вартість, договір є недійсним щодо
тієї частки страхової суми, яка перевищує страхову вартість.
Стаття 251. Перевищення страхової суми над страховою
вартістю
Якщо інтерес застрахований у кількох страховиків на суми, що
разом перевищують його страхову вартість, всі страховики
відповідають лише у межах страхової вартості, причому кожен з них
відповідає пропорційно страховій сумі за укладеним ним договором
морського страхування.
Стаття 252. Збереження сили договору в разі виключення
можливості настання страхового випадку
Договір морського страхування зберігає силу, якщо навіть до
моменту його укладення можливість збитків, що підлягають
відшкодуванню, вже минула або ці збитки вже виникли. Однак, якщо
страховик під час укладення договору морського страхування знав
або повинен був знати, що можливість настання страхового випадку
виключена, або страхувальник знав або повинен був знати про
збитки, що вже сталися і підлягають відшкодуванню страховиком,
виконання договору страхування не є обов\’язковим для сторони, якій
не було відомо про ці обставини.
Страхова премія належить страховику і в тому випадку, коли
виконання договору морського страхування для нього не є
обов\’язковим.
Стаття 253. Генеральний поліс
За окремою угодою (генеральним полісом) можуть бути
застраховані всі вантажі, які страхувальник отримує або відправляє
протягом визначеного терміну.
Стаття 254. Обов\’язки страхувальника за генеральним полісом
Страхувальник зобов\’язаний по кожному відправленню вантажу,
що підпадає під дію генерального поліса, повідомити страховику всі
необхідні відомості негайно після їх отримання, зокрема
найменування судна, на якому перевозиться вантаж, шлях прямування
вантажу і страхову суму. Страхувальник не звільняється від цього
обов\’язку, навіть якщо він отримає відомості про відправку після
доставки вантажу на місце призначення у непошкодженому стані.
При неповідомленні або несвоєчасному повідомленні
страхувальником необхідних відомостей страховик вправі відмовити у
відшкодуванні збитків за відповідними вантажами. При цьому за
страховиком зберігається право на страхову премію, яку він міг би
одержати, якщо страхувальник не доведе, що неповідомлення або
несвоєчасне повідомлення відомостей не може бути поставлено йому
за провину.
Якщо страхувальник умисно повідомив відомості несвоєчасно або
не повідомив їх зовсім чи умисно неправильно позначив вантаж або
страхову суму, страховик має право відмовитися від страхування за
генеральним полісом. При цьому за страховиком зберігається право
на страхову премію, яку він міг би одержати у разі сумлінного
виконання у повному обсязі страхувальником договору морського
страхування.
Стаття 255. Пріоритет поліса перед генеральним полісом
На вимогу страхувальника страховик зобов\’язаний видати за
окремими відправками вантажів, що підпадають під дію генерального
поліса, поліси або страхові сертифікати.
У разі невідповідності змісту поліса або страхового
сертифіката генеральному полісу перевага віддається полісу або
страховому сертифікату.
Стаття 256. Збитки, що сталися внаслідок наміру
страхувальника
Страховик не відповідає за збитки, що сталися внаслідок
наміру або грубої необережності страхувальника, відправника,
одержувача, а також їх представників.
Стаття 257. Збитки внаслідок неморехідного стану судна
У разі страхування судна страховик, крім випадків, зазначених
у статті 256 цього Кодексу, не відповідає за збитки, що сталися
внаслідок того, що судно було відправлено в неморехідному стані,
якщо тільки неморехідний стан не був викликаний його прихованими
недоліками. Страховик також не відповідає за збитки, що сталися
внаслідок ветхості судна і його приладдя, їх зношеності від часу
або звичайного користування, а також за збитки, що виникли
внаслідок завантаження, з відома страхувальника або його
представника, але без відома страховика, речовин і предметів,
небезпечних у відношенні вибуху і самозаймання, якщо договором
страхування не передбачено інше.
Стаття 258. Збитки від природних властивостей вантажу
У разі страхування вантажу або очікуваного прибутку
страховик, крім випадків, зазначених у статті 256 цього Кодексу,
не відповідає за збитки, що сталися від природних властивостей
самого вантажу (внутрішнього зіпсуття, убутку, іржі, плісняви,
витоку або поломки, самозаймання тощо), а також за збитки, що
виникли внаслідок неналежного пакування.
{ Стаття 258 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2189-VI
( 2189-17 ) від 13.05.2010 }
Стаття 259. Звільнення страховика від відповідальності
при страхуванні фрахту
При страхуванні фрахту застосовуються правила статей 256,
257 і 258 цього Кодексу.
Стаття 260. Ядерна шкода
Страховик не відповідає за збитки, що сталися внаслідок дії
ядерного вибуху, радіації або радіоактивного зараження, якщо інше
не встановлено правилами цього Кодексу.
Стаття 261. Воєнні ризики, піратські дії, арешт
Страховик не відповідає за збитки, що виникли внаслідок
різного роду воєнних дій або військових заходів та їх наслідків,
захоплення, піратських дій, народних заворушень, локаутів,
страйків, а також конфіскації, реквізиції, арешту або знищення
судна чи вантажу на вимогу військових або цивільних властей.
Стаття 262. Повідомлення страхувальника про зміну
страхового інтересу
Страхувальник зобов\’язаний негайно, як тільки це стане йому
відомо, повідомити страховика про будь-яку істотну зміну, що
сталася з об\’єктом або відносно об\’єкта страхування
(перевантаження, зміна способу перевезення, порту розвантаження,
відхилення від обумовленого або звичайного шляху, залишення на
зимівлю тощо).
Зміна, що збільшує небезпеку, дає страховику право
переглянути умови договору або зажадати сплати додаткової премії.
Якщо страхувальник не погодиться з цим, то договір морського
страхування припиняється з моменту настання зміни.
Стаття 263. Запобігання або зменшення збитків
У разі настання страхового випадку страхувальник зобов\’язаний
вжити всіх залежних від нього заходів з метою запобігання і
зменшення збитків. Він повинен негайно сповістити страховика про
настання страхового випадку і дотримувати його вказівок, якщо
такі вказівки будуть страховиком повідомлені.
Страховик звільняється від відповідальності за збитки, які
виникли внаслідок того, що страхувальник умисно або через грубу
необережність не вжив заходів для запобігання або зменшення
збитків.
Стаття 264. Забезпечення внесків, пов\’язаних із
загальною аварією
Страховик зобов\’язаний на вимогу страхувальника надати у
межах страхової суми забезпечення сплати внесків по загальній
аварії.
Стаття 265. Охорона страхувальником інтересів
страховика під час загальної аварії
При складанні диспаші з загальної аварії страхувальник
зобов\’язаний охороняти інтереси страховика.
Стаття 266. Звільнення страховика від зобов\’язань
за договором
У разі настання страхового випадку страховик має право шляхом
сплати повної страхової суми звільнити себе від подальших
обов\’язків за договором морського страхування. Він однак
зобов\’язаний повідомити страхувальника про свій намір скористатися
цим правом протягом семи днів з дня отримання від останнього
повідомлення про страховий випадок і його наслідки і, крім того,
зобов\’язаний відшкодувати витрати, зроблені страхувальником
виключно з метою запобігання або зменшення збитків до отримання
ним вказаного повідомлення страховика.
У разі сплати страхової суми у випадку, передбаченому цією
статтею, страховик не набуває прав на застраховане майно.
Стаття 267. Відшкодування страховиком витрат страхувальника
Страховик зобов\’язаний відшкодувати страхувальнику необхідні
витрати, зроблені останнім з метою запобігання або зменшення
збитків, за які відповідає страховик, а також витрати, зроблені
для виконання вказівок страховика (стаття 263 цього Кодексу), для
з\’ясування і встановлення розміру збитків, належних відшкодуванню
страховиком, і для складання диспаші з загальної аварії.
Витрати, зазначені у цій статті, відшкодовуються пропорційно
відношенню страхової суми до страхової вартості.
Стаття 268. Обмеження відповідальності страховою сумою
Страховик відповідає за збитки лише у межах страхової суми.
Однак витрати, зазначені в статті 266 цього Кодексу, а також
внески із загальної аварії відшкодовуються страховиком незалежно
від того, що вони разом з відшкодуванням збитків можуть перевищити
страхову суму.
Страховик відповідає за збитки, заподіяні кількома
страховими випадками, що трапились один за одним, навіть за умови,
що загальна сума таких збитків перевищить страхову суму.
Стаття 269. Суброгація
У разі сплати страхової суми, за винятком випадку,
передбаченого статтею 266 цього Кодексу, до страховика за його
згодою переходять:
1) усі права на застраховане майно – у разі страхування на
повну вартість;
2) право на частку застрахованого майна пропорційно
відношенню страхової суми до страхової вартості – у разі
страхування на неповну вартість.