Стаття 10. Забезпечення безпеки авіації
Розділ III
ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ
В ГАЛУЗІ АВІАЦІЇ
Стаття 10. Забезпечення безпеки авіації
1. Безпека авіації складається з безпеки польотів, авіаційної
безпеки, екологічної безпеки, економічної та інформаційної
безпеки.
2. З метою забезпечення безпеки цивільної авіації
уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює комплекс
заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій,
шляхом:
1) встановлення критеріїв безпеки авіації;
2) встановлення необхідного рівня безпеки авіації;
3) здійснення аналізу та визначення існуючого рівня безпеки
авіації;
4) проведення планових та позапланових перевірок,
інспектування суб\’єктів та об\’єктів авіаційної діяльності;
5) встановлення строків і здійснення контролю за проведенням
коригуючих дій суб\’єктами авіаційної діяльності;
6) заборони, скасування, тимчасового припинення або зміни
виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі
виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності
встановленим стандартам і авіаційним правилам України;
7) анулювання, тимчасового припинення дії сертифікатів,
свідоцтв, ліцензій, дозволів, обмеження прав, наданих цими
документами, скасування погодження кандидатур згідно з частиною
десятою цієї статті;
8) накладення штрафів та вжиття інших заходів щодо
забезпечення безпеки авіації.
3. З метою забезпечення дотримання стандартів та
відповідності рекомендованій практиці Міжнародної організації
цивільної авіації, забезпечення безпеки авіації та суспільства,
захисту навколишнього природного середовища уповноважений орган з
питань цивільної авіації може встановлювати обмеження на
експлуатацію повітряних суден.
4. З метою забезпечення безпеки авіації та суспільства
уповноважений орган з питань цивільної авіації може встановлювати
обмеження або заборону щодо вчинення певних дій суб\’єктами
авіаційної діяльності або зобов\’язати їх вчиняти певні дії
відповідно до авіаційних правил України.
5. З метою забезпечення безпеки польотів, надійності
експлуатації повітряних суден та їх технічного обслуговування
експлуатант повітряних суден та організація з технічного
обслуговування повинні мати на постійній основі більше 50
відсотків авіаційного персоналу для виконання льотної експлуатації
повітряних суден та їх технічного обслуговування відповідно.
6. З метою забезпечення безпеки польотів, надійності
експлуатації повітряних суден та забезпечення безперебійної роботи
транспортної системи України в частині транспортних повітряних
перевезень експлуатант комерційної авіації повинен забезпечити
фінансову спроможність у відповідності до авіаційних правил
України та експлуатацію не менше двох повітряних суден.
7. З метою забезпечення безпеки авіації та суспільства
уповноважений орган з питань цивільної авіації може встановлювати
обмеження або заборону на польоти іноземних авіаперевізників на
підставі результатів перевірок повітряних суден таких
авіаперевізників у разі їх невідповідності стандартам Міжнародної
організації цивільної авіації.
8. Суб\’єкти авіаційної діяльності безпосередньо здійснюють
заходи щодо забезпечення безпеки авіації та несуть за неї
відповідальність.
9. У разі якщо розробник, виробник не виконує своїх
обов\’язків із супроводження експлуатації виробів авіаційної
техніки, компонентів та обладнання, підтримання їх льотної
придатності, уповноважений орган з питань цивільної авіації вживає
необхідних заходів для забезпечення безпеки польотів та льотної
придатності відповідних повітряних суден шляхом:
1) заборони експлуатації екземплярів або типу виробів
авіаційної техніки, компонентів та обладнання;
2) прийняття відповідальності на себе за виконання зазначених
функцій;
3) визначення відповідальної організації за виконання таких
функцій.
10. Уповноважений орган з питань цивільної авіації встановлює
кваліфікаційні вимоги, надає погодження та скасовує погодження
кандидатур керівників суб\’єктів авіаційної діяльності,
представників керівного складу таких суб\’єктів, які несуть
відповідальність за безпеку авіації, систему управління якістю
згідно з авіаційними правилами України.
Погодження кандидатур керівників суб\’єктів авіаційної
діяльності, які не мають авіаційної освіти, надається після
проходження ними підготовки відповідно до статті 52 цього Кодексу.
Стаття 11. Нормативно-правове регулювання
1. Нормативно-правове регулювання у сфері цивільної авіації
здійснюється шляхом прийняття в установленому порядку
нормативно-правових актів та прийняття уповноваженим органом з
питань цивільної авіації авіаційних правил України, що регулюють
діяльність цивільної авіації та використання повітряного простору
України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері транспорту, приймає нормативно-правові
акти, спрямовані на формування державної політики у сфері
цивільної авіації, крім авіаційних правил України, визначених
частиною п’ятою цієї статті.
{ Частина перша статті 11 в редакції Закону N 5502-VI ( 5502-17 )
від 20.11.2012 }
2. Авіаційні правила України підлягають обов\’язковому
виконанню всіма юридичними та фізичними особами на території
України та суб\’єктами авіаційної діяльності України за її межами.
3. Авіаційні правила України розробляються відповідно до
стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації
цивільної авіації, нормативних актів Міжнародної асоціації
повітряного транспорту, Європейської організації з безпеки
аеронавігації (Євроконтролю), інших міжнародних авіаційних
організацій та з урахуванням законодавства Європейського Союзу у
галузі цивільної авіації.
При цьому вимоги до повітряних перевізників з обслуговування
та перевезення пасажирів, багажу, вантажу і пошти; встановлення
критеріїв віднесення до класу обслуговування (бізнес-клас,
економклас, преміум-клас); виплати компенсації та надання допомоги
пасажирам у разі відмови від прийняття на борт або скасування
польоту чи затримки вильоту, зниження класу обслуговування
пасажирів, повернення плати за ненадану послугу з повітряного
перевезення, розмір та спосіб виплати компенсації і обслуговування
пасажирів, яким відмовлено у прийнятті на борт, встановлюються
однаковими як для внутрішніх, так і міжнародних рейсів.
4. Усі технічні терміни і визначення, що вживаються в цьому
Кодексі та в нормативно-правових актах, прийнятих на його основі,
тлумачаться відповідно до визначень, що містяться у стандартах і
рекомендованій практиці Міжнародної організації цивільної авіації,
нормативних актах Міжнародної асоціації повітряного транспорту,
Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтролю), а
також з урахуванням законодавства Європейського Союзу у галузі
цивільної авіації.
5. Авіаційні правила України встановлюють:
види, форми сертифікатів та інших документів, що видаються
уповноваженим органом з питань цивільної авіації;
строки дії зазначених документів;
детальний порядок та умови отримання, анулювання, припинення
дії та відмови, у тому числі щодо видачі зазначених документів;
вимоги до суб\’єктів та об\’єктів авіаційної діяльності,
наявності у суб\’єктів авіаційної діяльності систем управління
безпекою польотів та систем управління якістю;
правила та порядок виконання польотів;
правила та порядок аеронавігаційного обслуговування;
правила, порядок, обсяг і критерії оцінки, проведення
перевірок, інспектування та аудиту, їх види, прийнятні методи
визначення відповідності.
6. Керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації
відповідно до авіаційних правил України може звільнити суб\’єкта
авіаційної діяльності від виконання окремих технічних або
процедурних вимог авіаційних правил України, якщо буде визнано, що
це необхідно в інтересах суспільства та не створює загрози безпеці
цивільної авіації.
7. Авіаційні правила України можуть прийматися відповідно до
структури документів Європейського Союзу.