Category Транспортное право

ЗАТВЕРДЖЕНО 

Наказ Міністерства 

інфраструктури України 

30.11.2012  №735

Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

28 грудня 2012 р. 

за № 2219/22531

І. Загальні положення

1. Ці Правила розроблено з урахуванням вимог Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 05 липня 2006 року № 1107/2006 про права інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю при використанні повітряного простору, Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 11 лютого 2004 року № 261/2004 про запровадження загальних правил компенсації та допомоги пасажирам у разі відмови у перевезенні та скасування чи тривалої затримки рейсів, Регламенту Ради (ЄС) від 09 жовтня 1997 року № 2027/97 про відповідальність перевізника у випадку інциденту, із змінами, внесеними Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 13 травня 2002 року № 889/2002, Монреальської конвенції 1999 року, Загальних умов перевезень пасажирів і багажу, встановлених Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (\”General Conditions of Carriage (passenger and baggage)\”, IATA), та резолюцій і рекомендованої практики Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA).

2. Забезпечення авіаційної безпеки під час авіаперевезень пасажирів та багажу здійснюється відповідно до законодавства, зокрема Закону України \”Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації\”.

3. Ці Правила розроблені з метою встановлення загальних умов перевезення пасажирів і багажу повітряним транспортом, забезпечення безпеки польотів та якості обслуговування.

4. Терміни, що використовуються в цих Правилах, вживаються в таких значеннях:

автоматизована система бронювання/глобальна розподільна система – система, яка забезпечує відображення інформації про розклад рейсів, наявність місць та тарифи авіаперевізників і за допомогою якої здійснюється бронювання послуг повітряних перевезень (далі – АСБ/ГРС);

авіаційний перевізник (далі – перевізник ) – суб’єкт господарювання, який надає послуги з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом: у випадку українського перевізника – на підставі ліцензії, а також сертифіката експлуатанта, виданого уповноваженим органом з питань цивільної авіації України; або у випадку іноземного авіаперевізника – на підставі відповідного документа компетентного органу іншої країни, який відповідає положенням міжнародних договорів, що є обов’язковими для України;

авіаційний перевізник, що провадить діяльність, – перевізник, який виконує або має намір виконувати рейс за договором з пасажиром або за дорученням іншої особи, юридичної або фізичної, яка має контракт з цим пасажиром, перевозить або бере на себе зобов\’язання перевезти пасажира та/або його багаж згідно з квитком, а також бере на себе зобов\’язання надати всі інші послуги, що пов\’язані з таким перевезенням, незалежно від того, чи є ця юридична або фізична особа фактичним перевізником або перевізником за договором. Термін \”перевізник\” включає агентів, працівників, представників і підрядників перевізника, якщо цими Правилами не передбачено інше;

агент з обслуговування – суб’єкт наземного обслуговування, уповноважений перевізником здійснювати операції з наземного обслуговування пасажирів і багажу;

багажна ідентифікаційна бирка – документ, виданий перевізником для ідентифікації зареєстрованого багажу;

виключні умови – умови, за яких перевезення пасажирів і багажу не підпадає під звичайні операції і процедури експлуатації цивільних повітряних суден, у тому числі умови, за яких здійснюються перевезення миротворчого контингенту, перевезення для ліквідації наслідків стихійного лиха чи аварії тощо;

групове перевезення – перевезення групи осіб, що мають спільну мету подорожі. Мінімальна кількість групи встановлюється перевізником;

дні – календарні дні, включаючи усі сім днів тижня, святкові і неробочі дні. Для визначення строку дійсності перевізної документації, актів та інших документів, а також строків закінчення перевезення, строків давності для пред’явлення претензій відлік починається з 00 годин доби, наступної за добою, коли сталася подія або вчинено дію; залишок часу цієї доби до розрахунку не береться. Якщо закінчення строку, зазначеного вище, припадає на святковий або вихідний день, то днем закінчення строку є перший за ним робочий день;

договір чартеру (фрахтування) повітряних суден – договір, за яким одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати іншій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох повітряних суднах на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу;

зіпсований квиток – квиток, стан якого з вини пасажира не дає змоги ідентифікувати або прочитати інформацію, що міститься у ньому;

змішане перевезення – перевезення, що здійснюється з використанням різних видів транспорту за одним перевізним документом за участю повітряного транспорту;

зупинка на маршруті (Stopover) – попередньо узгоджена між перевізником і пасажиром тимчасова зупинка в будь-якому пункті, крім пунктів відправлення та призначення;

інтерлайн-угода – угода про взаємне визнання перевізної документації та проведення відповідних взаєморозрахунків;

код перевізника – умовне літерне або літерно-цифрове позначення перевізника, надане ІАТА відповідно до встановленого порядку, яке застосовується для ідентифікації повітряного перевізника в АСБ/ГРС;

комерційні угоди – будь-які угоди між перевізниками, крім агентської угоди, що стосуються надання ними спільних послуг, пов\’язаних з повітряними перевезеннями пасажирів та багажу;

компенсація в порядку регресу – компенсація витрат за рахунок третьої особи;

користувач – особа, яка користується повітряним транспортом або має намір користуватися ним;

маршрут-квитанція (Itinerary/Receipt) – документ (документи), який (які) є складовою частиною електронного квитка і містить(ять) необхідні відомості (наприклад, прізвище пасажира, маршрут, тариф тощо), сповіщення та повідомлення;

місце відправлення – пункт, зазначений у квитку, з якого починається перевезення пасажира та його багажу;

Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчинена 28 травня 1999 року в місті Монреалі (далі – Монреальська конвенція);

надзвичайні обставини – обставини, які призводять до тривалої затримки або скасування одного або більше рейсів, навіть якщо відповідним авіаперевізником було вжито всіх розумних заходів, щоб запобігти затримкам або скасуванням. Надзвичайними обставинами є, зокрема, але не виключно, військові дії, масові безлади, диверсія, ембарго, пожежі, паводки чи інші стихійні лиха, вибухи, дії чи бездіяльність державних органів, страйки, технічні перешкоди, що виникли внаслідок відмови та збоїв, несправностей систем електропостачання, зв\’язку, комунікацій, обладнання, програмного забезпечення;

нормальний тариф – виключно гнучкий тариф, встановлений для обслуговування бізнес-, економічного класу обслуговування, іноді для преміум-класу обслуговування, який передбачає максимальну гнучкість щодо бронювання місця, оформлення квитка, терміну зупинки, стоп-оверів, комбінування тарифів, перебронювання та зміни маршруту, відмови у перевезені тощо. Строк дії тарифу становить 12 місяців;

основне місце діяльності авіаперевізника – місцезнаходження головного офісу, за яким здійснюються основні адміністративно-організаційні та фінансові функції авіаперевізника;

основне й постійне місце проживання – одне зафіксоване й постійне місце проживання пасажира на момент події. Громадянство пасажира не є визначальним фактором для визначення постійного місця проживання;

остаточний час оформлення пасажирів – час, після закінчення якого пасажири, які не встигли пройти реєстрацію або на посадку до літака, не приймаються до перевезення на відповідний рейс;

пасажир транзитний – пасажир, який згідно з договором повітряного перевезення далі перевозиться тим самим рейсом, яким він прибув до проміжного аеропорту;

пасажир трансферний – пасажир, який згідно з договором повітряного перевезення направляється в пункт трансферу (пересадки) одним рейсом, а далі перевозиться іншим рейсом того самого або іншого перевізника;

пасажирський купон (або пасажирська квитанція) – частина пасажирського паперового квитка, яка залишається у пасажира після здійснення перевезення і до якої додаються повідомлення стосовно умов перевезення пасажира;

підтверджене бронювання – бронювання, яке було зроблене в автоматизованій системі бронювання і підтверджене перевізником. Позначається у квитку (електронному квитку) позначкою \”ОК\”;

повітряне перевезення – перевезення пасажирів, багажу, вантажів або пошти, яке здійснюється повітряним судном на підставі відповідного договору повітряного перевезення. Перевезення може бути міжнародним та внутрішнім. Міжнародне перевезення – перевезення, в якому пункт відправлення і пункт призначення, незалежно від того, була чи ні зупинка в перевезенні або перевантаження, розміщені або на території двох різних країн, або на території однієї країни, якщо узгоджена зупинка передбачена на території іншої країни. Внутрішнє перевезення – транспортування пасажирів і/або багажу на повітряних суднах між пунктами, які розміщені на території України;

польотний купон – частина пасажирського квитка або в разі електронного квитка електронний купон, у якому визначено відповідні пункти відправлення та прибуття, між якими купон є дійсним для перевезення пасажира і багажу;

потенційно небезпечні пасажири – категорія пасажирів, які здійснюють переліт у примусовому порядку (конвойовані, депортовані) в супроводі вповноважених співробітників відповідних органів;

правила перевізника – правила, інструкції та технології, встановлені перевізником, які використовуються під час повітряного перевезення пасажирів та/або багажу, у тому числі правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, правила застосування тарифів, стандарти та настанови з обслуговування пасажирів і багажу, порядок розгляду претензій та позовів;

претензія – складена у письмовій формі вимога зацікавленої особи про відшкодування шкоди (збитків), що виникла в результаті внутрішнього або міжнародного повітряного перевезення;

рейс з надлишком броні – рейс, на який кількість пасажирів, що мають підтверджене бронювання і прибули на реєстрацію до закінчення остаточного часу оформлення пасажирів, перевищує кількість наявних місць на рейсі;

розумні заходи – адекватні заходи, які вживаються перевізником з метою відвернення або зменшення шкоди (збитків) пасажира;

розумні строки – період часу, розумна межа тривалості якого при повітряному перевезенні пасажира (багажу) становить дві години або більше – стосовно всіх рейсів дальністю до 1500 кілометрів; три години або більше – для всіх рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів; або чотири години або більше – для всіх інших рейсів;

сегмент маршруту – частина перевезення між двома пунктами, яка є складовою частиною повного маршруту і оформлюється на одному польотному купоні;

спеціальне право запозичання (далі – СПЗ) – розрахункова грошова одиниця, яка використовується Міжнародним валютним фондом (далі – МВФ) і визначається як кошик валют, склад якого періодично переглядається МВФ для того, щоб він відображав відносне значення валют у світовій торгівлі та фінансових системах;

спеціальний тариф – опублікований перевізником тариф, що має певні обмеження у частині його застосування;

спеціальні умови – умови перевезення пасажирів і багажу, які виникають унаслідок невідповідності положень цих Правил правилам іншої країни, або якщо правилами іншої країни встановлений більш низький рівень щодо умов перевезень, ніж той, що встановлений цими Правилами, або якщо іншою країною вимагається дотримання її правил і при цьому ставиться під загрозу виконання договору перевезення;

суб’єкт, що надає агентські послуги з продажу повітряних перевезень (далі – агент з продажу) – юридична особа, яка здійснює діяльність з продажу повітряних перевезень за дорученням авіаперевізника або генерального агента на підставі договору;

тарифні нормативи – установлені й опубліковані перевізником тарифи та правила їх застосування;

узгоджені місця зупинки – пункти (крім пунктів відправлення і призначення), які визначені у квитку або наведені в розкладі руху перевізника як заплановані пункти зупинок на маршруті перевезення;

чартерний рейс із бізнес-метою – чартерний рейс, для виконання якого вся ємність повітряного судна фрахтується однією фізичною або юридичною особою виключно для власних потреб (без права продажу ємності третій особі) з метою перевезення пасажирів та/або вантажу і не розподіляється між іншими фрахтувальниками. При цьому кількість пасажирів, які перевозяться, не може перевищувати 15 осіб, а вантаж – 2 тонни.

Інші терміни, що використовуються у цих Правилах, вживаються у значенні, наведеному в Повітряному кодексі України.

IІ. Сфера використання

Глава 1. Загальні умови перевезення

1. Ці Правила застосовуються до будь-якого міжнародного і внутрішнього перевезення пасажирів або багажу, яке здійснюється повітряним судном за плату або по найму, а також до перевезень повітряним транспортом, що здійснюються перевізником безкоштовно, до/з аеропортів, розташованих на території України.

2. Ці Правила застосовуються до пасажира, який подорожує рейсом (рейсами) згідно з квитком. Визначення експлуатанта як перевізника на такий рейс є підтвердженням існування договору перевезення на такий рейс між цим перевізником і пасажиром, який зазначений у квитку.

3. Усі перевезення пасажирів і багажу, що зазначені в пункті 1 цієї глави, є об\’єктом правил перевізника, а також тарифних нормативів перевізника, чинних на дату видачі квитка (оформлення електронного квитка), а якщо таку дату неможливо визначити – на дату початку перевезення. Під час перевезення пасажирів і багажу використовуються правила, тарифи і збори, що діють на дату оформлення квитка.

4. Український перевізник, за винятком перевізника, який здійснює виключно чартерні рейси з бізнес-метою, встановлює свої правила повітряних перевезень пасажирів і багажу (державною мовою), спрямовані на підвищення ефективності та якості перевезень, які не можуть містити стандартів чи нормативів якості, відповідальності за обслуговування пасажирів, нижчих за рівень установлених вимог цих Правил, попередньо погодивши їх з уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Умови договору на виконання чартерного рейсу з бізнес-метою не повинні суперечити положенням цих Правил та мають включати положення щодо прав пасажирів у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу.

5. Іноземний авіаперевізник, який провадить діяльність в Україні, зобов’язаний поінформувати уповноважений орган з питань цивільної авіації про свої правила та вимоги, якими визначаються умови здійснення повітряних перевезень пасажирів, багажу, та привести їх у відповідність із вимогами законодавства України, у тому числі цих Правил. Правила і вимоги, що не відповідають законодавству України, не є обов’язковими для контрагентів іноземного перевізника.

6. Ці Правила та правила перевізника, а також тарифні нормативи перевізника з унесеними до них змінами не можуть бути застосовані до договору перевезення пасажира і багажу без повідомлення про це пасажира після дати видачі квитка, крім випадків, коли це може вимагатися згідно із застосованими законами, наприклад, в частині забезпечення безпеки польотів.

7. Перевезення пасажирів і багажу, стосовно яких неможливо забезпечити відповідність цим Правилам, перевізник має право здійснювати тільки за спеціальних умов, передбачених главою 2 цього розділу.

8. Ці Правила не використовуються під час перевезень пасажирів і багажу, що здійснюються за виключних умов, які не підпадають під звичайні операції та процедури організації перевезень пасажирів та багажу.

Глава 2. Спеціальні умови перевезення

1. Якщо перевізником доведено, а уповноваженим органом з питань цивільної авіації визнано, що положення цих Правил практично неможливо виконати і що встановлені цими Правилами загальні умови перевезень пасажирів і багажу можуть бути забезпечені за рахунок використання альтернативних засобів, то такий орган може затвердити одиничну операцію або заплановану серію кількох операцій з перевезення пасажирів і багажу за спеціальних умов. Загальний рівень якості та безпеки під час таких перевезень має бути щонайменше еквівалентний рівню, що забезпечувався б під час виконання всіх установлених цими Правилами вимог.

2. Правила перевізника щодо використання спеціальних тарифів і перевезень окремих категорій пасажирів і багажу також є спеціальними умовами перевезення.

ІІІ. Забезпечення якості перевезень пасажирів і багажу

1. Ці Правила і правила перевізника повинні бути складовою частиною програм перевізників із забезпечення якості під час повітряних перевезень пасажирів і багажу.

2. Нові правила, стандарти, норми, технічні умови, технології, інструкції, керівництва стосовно повітряних перевезень пасажирів і багажу повинні відповідати програмам забезпечення якості.