Стаття 265. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
РОЗДІЛ XII. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ
Стаття 265. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
265.1. Платники податку
265.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об\’єктів житлової нерухомості.
265.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об\’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об\’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об\’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об\’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
265.2. Об\’єкт оподаткування
265.2.1. Об\’єктом оподаткування є об\’єкт житлової нерухомості.
265.2.2. Не є об\’єктом оподаткування:
а) об\’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об\’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов\’язкового) відселення, визначені законом;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об\’єкта на одного платника податку;
ґ) об\’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім\’ям та прийомним сім\’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об\’єкта на сім\’ю;
д) гуртожитки.
265.3. База оподаткування
265.3.1. Базою оподаткування є житлова площа об\’єкта житлової нерухомості.
265.3.2. База оподаткування об\’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
265.3.3. База оподаткування об\’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об\’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об\’єкт.
265.3.4. У разі наявності у платника податку кількох об\’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об\’єктів.
265.4. Пільги із сплати податку
265.4.1. База оподаткування об\’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири – на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку – на 250 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об\’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа – платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об\’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
265.5. Ставка податку
265.5.1. Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об\’єкта житлової нерухомості:
для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
265.6. Податковий період
265.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
265.7. Порядок обчислення суми податку
265.7.1. Обчислення суми податку з об\’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об\’єкта житлової нерухомості.
265.7.2. Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об\’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Щодо новоствореного (нововведеного) об\’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об\’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об\’єкт.
265.7.3. Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об\’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.
Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.
265.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов\’язані до 15 квітня року, в якому набрала чинності ця стаття, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об\’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
265.7.5. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об\’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об\’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об\’єкт.
265.7.6. У разі набуття права власності на об\’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об\’єкт.
265.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об\’єкта оподаткування податком
265.8.1. У разі переходу права власності на об\’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об\’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
265.8.2. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
265.9. Порядок сплати податку
265.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об\’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
265.10. Строки сплати податку
265.10.1. Податкове зобов\’язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Стаття 266. Збір за місця для паркування транспортних засобів
266.1. Платники збору
266.1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
266.1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу державної податкової служби в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.
266.2. Об\’єкт і база оподаткування збором
266.2.1. Об\’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України \”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні\”.
266.2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
266.3. Ставки збору
266.3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
266.3.2. При визначенні ставки збору сільські, селищні та міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
266.4. Особливості встановлення збору
266.4.1. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою.
266.5. Порядок обчислення та строки сплати збору
266.5.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об\’єкта оподаткування.
{Підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 в редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012}
266.5.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов\’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
266.5.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.