Category Публікації

Ні для кого не є таємницею, що, з одного боку, водії автівок не бажають платити гроші за паркування, а з іншого — власники паркувальних майданчиків не квапляться доводити їх до ладу, а тим паче встановлювати паркувальні автомати.

Новий закон про зміни правил паркування спрямований на те, аби, по-перше, притягнути до відповідальності водіїв, що відмовляються сплачувати за паркування. А по-друге, контролювати власників таких майданчиків, а вони мають обладнати їх паркоматами і не ховатись від сплати коштів до бюджету.

Серед інших завдань закону, що вже вступив у дію, є «визначення підстав та процедури притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб — операторів за порушення встановлених правилами вимог до розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для платного паркування, а також користувачів майданчиків для паркування за несплату вартості послуг з утримання парковок і паркування в місцях, призначених для паркування інвалідів».

Закон передбачає штраф від 8 до 12 неоподатковуваних мінімумів (136–240 гривень) доходів громадян за несплату водієм вартості послуг із користування майданчиками для платного паркування, обладнаними паркувальними автоматами та іншими технічними засобами, які забезпечують контроль за паркуванням, або автоматичними в’їзними й виїзними терміналами.

На 340–510 гривень (20—30 неоподатковуваних мінімумів) доведеться розщедритися й тим, хто утримує парковки, але не обладнав їх терміналами, або ж посадовцям, що дали дозвіл на розміщення парковки з порушенням закону.

Крім того, паркування транспортних засобів на місцях, призначених для безкоштовного паркування транспорту інвалідів, особами, які не мають пільг, тягне за собою накладення штрафу на водіїв від 15 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255—306 гривень).

Законом передбачено чітке розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та Державтоінспекції з контролю за виконанням правил розміщення, обладнання й функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та щодо забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно.

А також вносяться зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, згідно з якими органами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення у разі порушення вимог до розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних заходів, визнаються адміністративні комісії при виконавчих комітетах, а також самі комітети сільських, селищних і міських рад.

Коментуючи законопроект, більшість юристів робить наголос на слові «майданчик» — йдеться про огороджену і спеціально виділену територію зі шлагбаумом і паркоматами. За стоянку ж на розміченому шматочку асфальту, за словами адвоката Тетяни Ясінської, новий закон платити не зобов’язує.

«Якщо майданчик не обладнаний шлагбаумом, паркоматом або паркувальник не має технічної можливості чи бажання видавати відповідний документ, що підтверджує оплату, а просто підходить до водія і вимагає сплатити за парко-місце, водій може відмовитися платити і викликати міліцію, — пояснює віце-президент Міжнародної федерації захисту прав водіїв Вадим Карнаухов. — Адже законом чітко регламентовано вимоги, які висуваються до парковок. На жаль, приблизно 80% парковок ані в столиці, ні в обласних центрах цим вимогам просто не відповідають, тому паркувальники і не мають жодного права стягувати плату за надання цих послуг».

На думку адвоката Вадима Прокопенка, закон виписаний не зовсім коректно й очікувати, що він стане ефективним механізмом, який привчить водіїв та власників парковок до нової культури взаємовідносин, не варто.

«У цьому законі встановлюється адміністративна відповідальність водіїв за виконання, по суті, звичайних договірних відносин з господарюючими суб’єктами, — розповідає Вадим Прокопенко. — Але вона може бути тільки за адміністративні правопорушення. Згідно із статтею 9 Кодексу про адміністративні правопорушення, таким правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ні під жодну з цих категорій дані правовідносини не підпадають. Це, на мій погляд, основна юридична помилка закону».

До речі, ще на етапі підготовки законопроекту фахівці Головного науково-експертного управління ВР у своєму висновку звернули увагу парламентаріїв на те, що відносини «суб’єкт господарювання (паркувальник) — власник транспортного засобу (користувач)» є цивільно-правовими, і штучно наділяти їх ознаками суспільної небезпеки, яка нібито вимагає вжиття заходів адміністративного впливу, неприпустимо. Але на ці зауваження ніхто не звернув уваги.

При обговоренні цього документа в сесійній залі нардепи не надто прислухалися і до зауважень один одного. Так, народний депутат Михайло Опанащенко вказав на досить високу вартість паркомата, що зробить проблематичним забезпечення належною кількістю таких пристроїв невеликих міст зі скромним бюджетом. Вийти із ситуації він запропонував шляхом закріплення норми про обладнання платних парковок на розсуд місцевої влади. Та ця ініціатива не була схвалена. Як і пропозиція народного депутата Володимира Ар’єва щодо надання місцевій владі права самостійно обирати вид технічних пристроїв, за допомогою яких може здійснюватися оплата паркування. Хоч пан Ар’єв у своїй пропозиції послався на досвід США, де паркування може бути оплачене і шляхом відправки в кол-центр SMS з необхідними даними.

Що ж до відповідальності тих, хто має забезпечити водіїв парковками, то, на думку адвоката Вадима Прокопенка, ефективнішими за штрафи до посадових осіб могли б стати санкції до суб’єкта господарювання. «Штрафи накладатимуться на керівника підприємства, що відповідає за майданчик, — підкреслює він. — Але, штрафуючи директора, скажімо, на 340 гривень, його навряд чи можна простимулювати витратити півмільйона або більше на обладнання майданчика. Логічніше було б у разі систематичних порушень позбавляти таких суб’єктів господарювання ліцензії».

А от більшість водіїв, з якими вдалося поспілкуватися, до новацій ставляться цілком позитивно. І хоч переконані, що нові правила вплинуть і на вартість парковки, платити не відмовляються.

«Я багато років жила у Лондоні, — розповідає Олена Савіцька. — Там дуже дорога парковка у центрі міста, тому водії намагаються залишити свої авто у передмісті і добиратися до центру на громадському транспорті. Це нормально сприймається. Крім того, ви там ніде не побачите автівку, припарковану на тротуарі, як це роблять зазвичай у нас».

Цікаво, що в деяких європейських містах разом із платними є й безплатні парковки. Можливо, у нас вони також з’являться з часом, а поки водії звикають до спілкування з паркувальниками за новими правилами.