Містобудівний кадастр
Стаття 22. Містобудівний кадастр
1. Містобудівний кадастр – державна система зберігання і
використання геопросторових даних про територію,
адміністративно-територіальні одиниці, екологічні,
інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних
норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних
потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої
складової державних геоінформаційних ресурсів.
Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного
земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної
Республіки Крим, обласному та районному рівнях, рівні обласних
центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки
Крим) значення.
2. Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами
містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього
служби містобудівного кадастру. { Абзац перший частини другої
статті 22 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Типове положення про службу містобудівного кадастру
( 559-2011-п ) затверджується Кабінетом Міністрів України.
3. Формування містобудівного кадастру здійснюється з
використанням таких джерел:
1) державні геоінформаційні ресурси;
2) цифрові масиви профільних геопросторових даних, які
містяться у затвердженій містобудівній та проектній документації,
матеріалах завершеного будівництва;
3) бази даних юридичних і фізичних осіб, порядок використання
яких визначається законом.
4. Профільні геопросторові дані не пізніше 30 робочих днів
після затвердження містобудівної документації вносяться до
містобудівного кадастру відповідного рівня.
5. Дані містобудівного кадастру, необхідні для провадження
містобудівної діяльності, проведення землевпорядних робіт,
забезпечення роботи геоінформаційних систем, використовуються для
задоволення інформаційних потреб державних органів, органів
місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
6. Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є
відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до
інформації з обмеженим доступом.
Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі,
здійснюється відповідними суб\’єктами інформаційних відносин
відповідно до законодавства.
7. Порядок ведення та структура містобудівного кадастру,
порядок надання інформації з містобудівного кадастру визначаються
Кабінетом Міністрів України ( 559-2011-п ).
Стаття 23. Містобудівний моніторинг
1. Містобудівний моніторинг – система спостережень, аналіз
реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і
змін об\’єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог
містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого
розвитку територій з урахуванням державних і громадських
інтересів.
{ Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
2. Результати містобудівного моніторингу постійно вносяться
до містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного
звіту, який враховується під час розроблення програм
соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної
документації.
{ Частина друга статті 23 в редакції Закону N 5496-VI ( 5496-17 )
від 20.11.2012 }
3. Під час проведення містобудівного моніторингу
використовуються аерокосмічні матеріали, просторово орієнтовані
дані наземного лазерного сканування, матеріали виконавчої зйомки
результатів завершеного будівництва.
4. Порядок проведення містобудівного моніторингу
( z1268-11 ) встановлюється центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері
містобудування.
Стаття 24. Особливості регулювання земельних відносин при
здійсненні містобудівної діяльності
{ Частину першу статті 24 виключено на підставі Закону
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
2. Зміна функціонального призначення територій не тягне за
собою припинення права власності або права користування земельними
ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування
до встановлення нового функціонального призначення територій.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового
призначення, встановленого відповідно до законодавства. { Частину
другу статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012 }
3. У разі відсутності плану зонування або детального плану
території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону,
передача (надання) земельних ділянок із земель державної або
комунальної власності у власність чи користування фізичним та
юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
{ Частина третя статті 24 набирає чинності з 1 січня 2013 року –
див. підпункт 1 пункту 1 розділу V \”Прикінцеві положення\” цього
Закону }
4. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не
відповідає плану зонування території та/або детальному плану
території забороняється.
{ Частина четверта статті 24 набирає чинності з 1 січня 2013 року
– див. підпункт 1 пункту 1 розділу V \”Прикінцеві положення\” цього
Закону }
5. Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури
і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість,
доступність та повноту інформації про наявність на території
відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель
державної та комунальної власності, не наданих у користування, що
можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і
обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в
містобудівному і державному земельному кадастрах. { Абзац перший
частини п\’ятої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного
та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської,
селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої
влади зобов\’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб
письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть
бути використані під забудову.