Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 257-263
Стаття 257. Порядок виконання судових рішень в
адміністративних справах
1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання
можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на
відповідних суб\’єктів владних повноважень можуть бути покладені
обов\’язки щодо забезпечення виконання рішення.
2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить
виконати негайно, є підставою для його виконання.
3. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку
апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про
зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або
ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим
Кодексом.
4. Примусове виконання судових рішень в адміністративних
справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України \”Про
виконавче провадження\” ( 606-14 ).
5. Процесуальні питання, пов\’язані з виконанням судових
рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного
суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Стаття 258. Звернення судових рішень в
адміністративних справах до
примусового виконання
1. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або
яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких
воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення
ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох
відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно
зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним
виконавчим листом. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення
позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення,
суд разом із виконавчим листом видає копії документів, які
підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
{ Частина перша статті 258 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 }
2. Виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за
результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної
інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без
змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи
змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом
апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про
видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення
адміністративної справи до суду першої інстанції.
{ Статтю 256 доповнено новою частиною другою згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
3. Виконавчий лист про стягнення судового збору надсилається
судом до місцевих органів державної податкової служби.
Стаття 259. Оформлення виконавчого листа, виправлення
помилки в ньому та визнання виконавчого листа
таким, що не підлягає виконанню
1. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого
документа, встановленим Законом України \”Про виконавче
провадження\” ( 606-14 ).
2. Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача
або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або
видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає
виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане
стягувачем за виконавчим листом.
3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому
засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє
ухвалу. Неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які
були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не
перешкоджає судовому розгляду. До розгляду заяви суд має право
своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також
витребувати виконавчий лист.
4. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у
разі якщо його було видано помилково або якщо обов\’язок боржника
відсутній повністю чи частково у зв\’язку з його припиненням
добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших
причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню
повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом
уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу
боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем
за виконавчим листом.
5. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про виправлення
помилки у виконавчому листі, про визнання виконавчого листа таким,
що не підлягає виконанню, та про стягнення на користь боржника
безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим листом може бути
оскаржено в загальному порядку.
{ Стаття 259 в редакції Закону N 3538-IV ( 3538-15 ) від
15.03.2006 }
Стаття 260. Видача дубліката виконавчого листа
1. Замість втраченого оригіналу виконавчого листа
адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою
стягувача або поданням державного виконавця може видати його
дублікат.
2. Суд розглядає заяву (подання) про видачу дубліката в
десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача
або державного виконавця, що звернулися із заявою (поданням), та
осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання
осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце
розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
3. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви (подання) про
видачу дубліката виконавчого листа може бути оскаржено в
загальному порядку.
4. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа
справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
{ Частина четверта статті 260 в редакції Закону N 3674-VI
( 3674-17 ) від 08.07.2011 }
Стаття 261. Поновлення пропущеного строку для
пред\’явлення виконавчого листа до виконання
1. Стягувачам, які пропустили строк для пред\’явлення
виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними,
пропущений строк може бути поновлено.
2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до
адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до
адміністративного суду за місцем виконання.
3. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в
десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які
беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які
були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду
справи, не перешкоджає судовому розгляду.
4. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення
пропущеного строку може бути оскаржено в загальному порядку.
Стаття 262. Примирення сторін у процесі виконання
1. Мирова угода, укладена між сторонами в адміністративній
справі, подається в письмовій формі до суду, який ухвалив рішення
у справі. Мирова угода, укладена між сторонами виконавчого
провадження, або заява стягувача про відмову від примусового
виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі
державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає
її до суду за місцем виконання рішення. Мирова угода може
стосуватися лише прав, свобод, інтересів та обов\’язків сторін і
предмета адміністративного позову.
{ Частина перша статті 262 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
2. Суд розглядає мирову угоду або заяву стягувача про відмову
від примусового виконання в десятиденний строк у судовому
засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином
повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.
3. За результатами розгляду мирової угоди або заяви стягувача
про відмову від примусового виконання суд може постановити ухвалу
про визнання мирової угоди між сторонами у справі, між стягувачем
і боржником або про прийняття відмови стягувача від примусового
виконання і про закінчення виконавчого провадження.
{ Частина третя статті 262 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
4. Суд не визнає мирову угоду або не приймає відмову
стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або
порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
5. Ухвалу суду за результатами розгляду мирової угоди або
заяви стягувача про відмову від примусового виконання може бути
оскаржено в загальному порядку.
Стаття 263. Відстрочення і розстрочення виконання,
зміна чи встановлення способу і порядку
виконання судового рішення
1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового
рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого
майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може
звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно
від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав
виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі,
та сторона виконавчого провадження – із заявою про відстрочення
або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і
порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або
розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку
виконання судового рішення може бути розглянуто також за
ініціативою суду.
{ Частина перша статті 263 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
2. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення
виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання
судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з
повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого
провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які
беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити
або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок
виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були
належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи,
не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про
відстрочення чи розстрочення виконання постанови в
адміністративній справі суд змінює строк подання суб\’єктом владних
повноважень звіту про виконання такої постанови.
{ Частина друга статті 263 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
3. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про
відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в
загальному порядку.