Господарський процесуальний кодекс України, стаття 125-127
Стаття 125. Звернення господарських судів із судовим
дорученням до іноземного суду або іншого
компетентного органу іноземної держави
У разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду
необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі
процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд
може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного
суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі –
іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або
міжнародним договором, згода на обов\’язковість якого надана
Верховною Радою України.
Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим
Кодексом або міжнародним договором, згода на обов\’язковість якого
надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не
укладено – Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення
Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними
каналами.
Стаття 126. Зміст і форма судового доручення про надання
правової допомоги
Зміст і форма судового доручення про надання правової
допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода
на обов\’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо
його не укладено, – вимогам частин другої – четвертої цієї статті.
У судовому дорученні про надання правової допомоги
зазначається:
1) назва суду, що розглядає справу;
2) за наявності міжнародного договору, згода на
обов\’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками
якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, – посилання
на його положення;
3) найменування справи, що розглядається;
4) прізвище, ім\’я, по батькові та рік народження фізичної
особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце
проживання (перебування) або місцезнаходження та інші дані,
необхідні для виконання доручення;
5) процесуальне становище осіб, стосовно яких необхідно
вчинити процесуальні дії;
6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним
договором, згода на обов\’язковість якого надана Верховною Радою
України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме
доручення.
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється
українською мовою. До судового доручення додається засвідчений
переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не
встановлено міжнародним договором, згода на обов\’язковість якого
надана Верховною Радою України.
Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні
та інші документи, що додано до нього, засвідчуються підписом
судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Стаття 127. Виконання в Україні судових доручень іноземних
судів
Суди України виконують доручення іноземних судів щодо надання
правової допомоги – вручення викликів до суду чи інших документів,
допит сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці,
вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку,
встановленому міжнародним договором, згода на обов\’язковість якого
надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, –
дипломатичними каналами.
Судове доручення не приймається до виконання, якщо воно:
1) може призвести до порушення суверенітету України або
створити загрозу її національній безпеці;
2) не належить до юрисдикції цього суду;
3) суперечить закону або міжнародному договору, згода на
обов\’язковість якого надана Верховною Радою України.
Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього
Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть
вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням
права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам
України.
У разі надходження від іноземного суду прохання щодо
особистої присутності його уповноважених представників чи
учасників судового розгляду під час виконання судового доручення
суд України, який його виконує, вирішує питання про надання згоди
на таку участь.
Виконання судового доручення підтверджується протоколом
судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими в
ході виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та
скріплюються гербовою печаткою.
У разі неможливості виконання судового доручення суд України
у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на
обов\’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо
міжнародний договір не укладено, – дипломатичними каналами,
повертає це доручення іноземного суду без виконання із зазначенням
причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.