Category Законодавство

     1. У  разі  відсутності  відомостей  про  місце   проживання, 

перебування чи місцезнаходження боржника – фізичної особи, а також 

дитини за виконавчими документами про відібрання дитини  державний 

виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про 

розшук  боржника  або  дитини.   У   разі   необхідності   розшуку 

транспортного   засобу   боржника  державний  виконавець  виносить 

постанову про такий  розшук,  яка  є  обов\’язковою  для  виконання 

органами внутрішніх справ. 

     2. Розшук   боржника   –   фізичної   особи,  дитини,  розшук 

транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх  справ, 

а  розшук  боржника  –  юридичної  особи  та іншого майна боржника 

організовує державний виконавець.  Розшук оголошується  відповідно 

за  місцем  виконання  рішення  або  за  останнім  відомим  місцем 

проживання,    перебування,    місцезнаходженням    боржника    чи 

місцезнаходженням   його   майна,   або   за   місцем   проживання 

(місцезнаходженням) стягувача. 

     3. Витрати органів внутрішніх  справ,  пов\’язані  з  розшуком 

боржника  – фізичної особи,  дитини за виконавчими документами про 

відібрання дитини або транспортних засобів боржника,  стягуються з 

боржника  за  ухвалою  суду.  Витрати,  пов\’язані  з  організацією 

розшуку боржника – юридичної  особи  або  іншого  майна  боржника, 

стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом. 

     4. Незвернення  державного  виконавця  до  суду  у  випадках, 

передбачених частиною першою цієї статті,  а  також  інші  дії  та 

бездіяльність державного виконавця,  пов\’язані з розшуком боржника 

або його майна,  можуть бути  оскаржені  у  десятиденний  строк  у 

порядку, встановленому цим Законом. 

     Стаття 41. Витрати виконавчого провадження 

     1. Витрати  органів державної виконавчої служби,  пов\’язані з 

організацією  та  проведенням  виконавчих  дій  щодо  забезпечення 

примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. 

     2. Витрати  виконавчого  провадження  здійснюються за рахунок 

коштів  Державного   бюджету   України   та   коштів   виконавчого 

провадження,   які   використовуються   у  порядку,  встановленому 

Кабінетом Міністрів України. 

     3. Кошти виконавчого провадження складаються з: 

 

     {  Пункт  1  частини  третьої статті 41 виключено на підставі 

Закону N 4318-VІ ( 4318-17 ) від 12.01.2012 } 

 

     2) авансового внеску стягувача на організацію  та  проведення 

виконавчих дій; 

     3) стягнутих з боржника витрат,  пов\’язаних з організацією та 

проведенням виконавчих дій; 

     4) інших надходжень, що не суперечать законодавству. 

     4. До  витрат,  пов\’язаних  з  організацією  та   проведенням 

виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 

     1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 

     2) послуг   експертів,   суб\’єктів   оціночної  діяльності  – 

суб\’єктів господарювання та інших осіб,  залучених у встановленому 

законом порядку до провадження виконавчих дій; 

     3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 

     4) проведення   розшуку  боржника,  його  майна  або  розшуку 

дитини; 

     5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 

     6) виготовлення   та   пересилання   документів   виконавчого 

провадження,   ведення   Єдиного   державного  реєстру  виконавчих 

проваджень; 

     7) інших  витрат,  необхідних   для   забезпечення   належної 

організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. 

     5. Про стягнення з боржника витрат, пов\’язаних з організацією 

та  проведенням  виконавчих  дій,  державний  виконавець  виносить 

постанову,  яка  затверджується  начальником  відповідного відділу 

державної  виконавчої  служби.  Зазначена  постанова  надсилається 

сторонам  не  пізніше наступного робочого дня після її винесення і 

може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк. 

     Стаття 42. Авансування витрат на організацію та проведення 

                виконавчих дій 

     1. З  метою  забезпечення провадження виконавчих дій стягувач 

може за погодженням з державним виконавцем внести  на  відповідний 

рахунок  органу державної виконавчої служби певну грошову суму для 

здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не 

передбачено цим Законом. 

     2. Після  завершення виконавчого провадження авансовий внесок 

повністю повертається стягувачу,  якщо  інше  не  передбачено  цим 

Законом. 

     Стаття 43. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум 

     1. Розподіл  стягнутих  державним  виконавцем  з  боржника за 

виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі  одержаної  від 

реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: 

     1) у  першу  чергу  повертається  авансовий  внесок сторін та 

інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; 

     2) у другу чергу компенсуються витрати  державної  виконавчої 

служби, пов\’язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не 

покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; 

     3) у  третю  чергу  задовольняються   вимоги   стягувача   та 

стягується   виконавчий  збір  у  розмірі  10  відсотків  фактично 

стягнутої суми; 

     4) у четверту чергу стягуються  штрафи,  накладені  державним 

виконавцем відповідно до вимог цього Закону. 

     2. Розподіл  грошових сум у черговості,  зазначеній у частині 

першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення. 

     3. Сума,  що залишилася після  сплати  штрафів,  повертається 

боржнику. 

     Стаття 44. Черговість задоволення вимог стягувачів у разі 

                недостатності стягнутої суми для задоволення 

                всіх вимог стягувачів 

     1. У  разі  якщо  сума,  стягнута з боржника,  недостатня для 

задоволення  всіх   вимог   за   виконавчими   документами,   вона 

розподіляється  державним  виконавцем  між  стягувачами  в порядку 

черговості, встановленому цією статтею: 

     1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою  вимоги 

щодо стягнення з вартості заставленого майна; 

     2) у   другу  чергу  задовольняються  вимоги  щодо  стягнення 

аліментів,  відшкодування збитків  та  шкоди,  завданих  внаслідок 

злочину або адміністративного правопорушення,  каліцтва або іншого 

ушкодження здоров\’я, а також у зв\’язку з втратою годувальника; 

     3) у  третю   чергу   задовольняються   вимоги   працівників, 

пов\’язані з трудовими правовідносинами; 

     4) у  четверту  чергу  задовольняються  вимоги  стягувачів за 

загальнообов\’язковим  державним  соціальним  страхуванням,  вимоги 

щодо   збору  на  обов\’язкове  державне  пенсійне  страхування  та 

страхових  внесків  на  загальнообов\’язкове   державне   соціальне 

страхування; 

     5) у  п\’яту  чергу  задовольняються  вимоги  щодо податків та 

інших  платежів  до  бюджету,   вимоги   органів   страхування   з 

обов\’язкового  страхування  (крім  вимог щодо збору на обов\’язкове 

державне пенсійне страхування); 

     6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги. 

     2. Вимоги стягувачів кожної наступної  черги  задовольняються 

після  задоволення  в  повному обсязі вимог стягувачів попередньої 

черги.  У разі якщо стягнута сума  недостатня  для  задоволення  в 

повному  обсязі  усіх  вимог однієї черги,  вимоги задовольняються 

пропорційно до належної кожному стягувачу суми.  Вимоги стягувачів 

щодо  виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в 

порядку надходження виконавчих  документів.  Стягнута  з  боржника 

сума   розподіляється   між   стягувачами   згідно  з  виконавчими 

документами,  за якими  відкрито  виконавчі  провадження  на  день 

зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної 

виконавчої служби.