Науково-практичний коментар до ст. 143 Кодексу законів про працю України
Стаття 143. Заохочення за успіхи в роботі
До працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Коментар:
1. 20 березня 1991 р. до статті, що коментується, були внесені зміни. Перелік заходів заохочення і підстави для їх застосування безпосередньо Кодексом законів про працю тепер не встановлюються. Заходи заохочення, підстави для їх застосування повинні визначатися місцевими правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовими колективами. Таке категоричне твердження ст. 143 КЗпП дає підставу вважати, що перелік заходів заохочення, даний у п. 21 Типових правил, в Україні не діє і може розглядатися тільки як своєрідний орієнтир.
Відсутність належне затверджених місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, відсутність у них переліку заохочень, що можуть застосовуватися на підприємствах, взагалі позбавляє власника можливості застосовувати заохочення щодо працівників. Можливість заохочення працівників може передбачатися в колективному договорі, іншому локальному нормативному акті. Та й застосування заохочень, не передбачених локальними нормативними актами, у принципі, не виключається. Водночас юридичне значення може бути визнано тільки за такими заохоченнями, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і застосовані відповідно до встановленого порядку. Записи тільки про такі заохочення повинні бути внесені до трудової книжки.
2. У місцевих правилах внутрішнього трудового розпорядку можуть установлюватися будь-які заохочення, які трудовий колектив вважає доцільними.
3. До працівників, на яких поширюється дія статутів і положень про дисципліну, застосовуються заохочення, передбачені цими статутами і положеннями.
4. Ст. 143 КЗпП не передбачає встановлення інших видів заохочень статутами та положеннями про дисципліну. Але практика іде як раз таким шляхом. Спорів з приводу можливості встановлення статутами та положеннями про дисципліну видів заохочень не виникає, оскільки застосування заохочень виключає виникнення конфліктів.