Стаття 21. Поняття шлюбу
Розділ II
ШЛЮБ. ПРАВА ТА ОБОВ\’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ
Глава 3
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 21. Поняття шлюбу
1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у
органі державної реєстрації актів цивільного стану.
2. Проживання однією сім\’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є
підставою для виникнення у них прав та обов\’язків подружжя.
3. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у
жінки та чоловіка прав та обов\’язків подружжя, крім випадків, коли
релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення
органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Стаття 22. Шлюбний вік
1. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у
вісімнадцять років.
{ Частина перша статті 22 в редакції Закону N 4525-VI ( 4525-17 )
від 15.03.2012 }
2. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти
шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
Стаття 23. Право на шлюб
1. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.
2. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за
рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде
встановлено, що це відповідає її інтересам.
{ Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4525-VI ( 4525-17 ) від 15.03.2012 }
Стаття 24. Добровільність шлюбу
1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
2. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а
також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх
дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені
статтями 38-40 цього Кодексу.
Стаття 25. Одношлюбність
1. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному
шлюбі.
2. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після
припинення попереднього шлюбу.
Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою
1. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є
родичами прямої лінії споріднення.
2. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні,
неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які
мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають
спільну матір або спільного батька.
3. У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та
сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
4. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною
дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між
дітьми, які були усиновлені ним.
5. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена
ним дитина.
Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути
зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.
Глава 4
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ШЛЮБУ
Стаття 27. Значення державної реєстрації шлюбу
1. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення
стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та
інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та
суспільства.
{ Частину другу статті 27 виключено на підставі Закону
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
3. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про
шлюб ( 1367-2002-п ), зразок якого затверджує Кабінет Міністрів
України.
Стаття 28. Заява про реєстрацію шлюбу
1. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком
до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану
за їхнім вибором.
Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються
нареченими. { Частину першу статті 28 доповнено абзацом другим
згідно із Законом N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
2. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком
особисто.
3. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини
особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної
реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально
засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження
представника мають бути нотаріально засвідчені.
4. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася,
заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох
місяців від дня її подання.
Стаття 29. Ознайомлення наречених з їхніми правами
та обов\’язками
{ Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 }
1. Орган державної реєстрації актів цивільного стану
зобов\’язаний ознайомити наречених з їхніми правами та обов\’язками
як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність
за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.
{ Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 }
Стаття 30. Взаємна обізнаність наречених про стан здоров\’я
1. Наречені зобов\’язані повідомити один одного про стан свого
здоров\’я.
2. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження
наречених.
3. Порядок здійснення медичного обстеження наречених
( 1740-2002-п ) встановлює Кабінет Міністрів України.
4. Результати медичного обстеження є таємницею і
повідомляються лише нареченим.
5. Приховування відомостей про стан здоров\’я одним з
наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного
або психічного здоров\’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може
бути підставою для визнання шлюбу недійсним.
{ Стаття 30 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
Стаття 31. Зобов\’язання наречених у разі відмови від вступу
в шлюб
{ Назва статті 31 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від
22.12.2006 }
{ Частину першу статті 31 виключено на підставі Закону
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
{ Частину другу статті 31 виключено на підставі Закону
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
3. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов\’язана відшкодувати
другій стороні затрати, що були нею понесені у зв\’язку з
приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.
Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від
шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою
нареченої, нареченого, прихованням нею, ним обставин, що мають для
того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба,
наявність дитини, судимість тощо).
4. У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у
зв\’язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою
дарувальника може бути розірваний судом.
У разі розірвання договору особа зобов\’язана повернути річ,
яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася – відшкодувати
її вартість.
Стаття 32. Час реєстрації шлюбу
1. Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня
подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.
За наявності поважних причин керівник органу державної
реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до
спливу цього строку.
2. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а
також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або
нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або
у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного
місяця.
{ Частина друга статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
3. Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації
шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану
може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці.
Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.
Стаття 33. Місце реєстрації шлюбу
1. Шлюб реєструється у приміщенні органу державної реєстрації
актів цивільного стану.
За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій
обстановці. { Абзац другий частини першої статті 33 в редакції
Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
2. За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за
місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної
допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин
прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Стаття 34. Реєстрація шлюбу в присутності нареченої та
нареченого
1. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації
їхнього шлюбу є обов\’язковою.
2. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.
Стаття 35. Право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу
1. Наречені мають право обрати прізвище одного з них як
спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними
прізвищами.
2. Наречена, наречений мають право приєднати до свого
прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони обоє бажають
мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого
прізвища воно буде починатися.
Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не
випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена
і (або) наречений.
3. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої,
нареченого вже є подвійним, вона, він має право замінити одну із
частин свого прізвища на прізвище другого.
Стаття 36. Правові наслідки шлюбу
1. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов\’язків
подружжя.
2. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи
переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені
Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України.
Стаття 37. Правозгідність шлюбу
1. Шлюб є правозгідним, крім випадків, встановлених частинами
першою – третьою статті 39 цього Кодексу, а також якщо він не
визнаний недійсним за рішенням суду.