Науково-практичний коментар до ст. 257 Сімейного кодексу України
Стаття 257. Права баби та діда, прабаби та прадіда на
вихо-
вання внуків, правнуків
1. Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі
своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
2. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не
мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом,
прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків,
правнуків.
Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, пра-
дід мають право на звернення до суду з позовом про їх
усу-
нення.
1. У Кодексі про шлюб та сім\’ю 1969 р. сімейні відносини
з
іншими членами сім\’ї та родичами регулювалися лише щодо
аліментів. У Сімейному кодексі розширено не лише коло
осіб,
які віднесені до \”інших\” членів сім\’ї та родичів, а й
сфера від-
носин за їх участю, за рахунок законодавчого регулювання
особистих немайнових відносин між ними.
2. Право на спілкування з внуками було вперше надано
дідові, бабі у статті 65і КпШС на підставі Указу Президії
Вер-
ховної Ради Української РСР \”Про внесення змін і
доповнень
до деяких законодавчих актів Української РСР з питань, що
стосуються жінок, сім\’ї та дитинства\” від 28 січня 1991
р.
У статті 257 СК суб\’єктами сімейних відносин вперше на-
звано прабабу, прадіда.
Бабі, дідові, прабабі, прадідові надано не лише право на
спілкування, а й право брати участь у вихованні внуків,
правнуків.
\”Спілкування\” та \”виховання\” – поняття взаємопов\’яза-
ні. Спілкування впливає на процес виховання, а виховання
внуків, правнуків здійснюється через спілкування з ними:
прямі контакти, листування, за допомогою телефону.
Право на спілкування і виховання значно ширше за зміс-
том від права на побачення.
Стаття 257 СК має на меті, з одного боку, надати законо-
давчого ореолу нормальним, родинним відносинам між дити-
ною та її бабою, дідом, прабабою, прадідом, які реально
існу-
ють між ними в абсолютній більшості випадків і сприяють
\”вирощуванню\” людини, а з іншого – є застереженням тим,
які бажали би не допустити старше покоління до участі у
ви-
хованні дітей.
3. Баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до
суду у разі, якщо невістка, зять (тобто мати, батько
дитини)
перешкоджають їхньому спілкуванню з внуком, правнуком.
Однак судовий розгляд рідко покращує відносини між ти-
ми, хто спорить, тому право на звернення до суду слід
реа-
лізовувати лише на крайній випадок.