Науково-практичний коментар до ст. 261 Сімейного кодексу України
Стаття 261. Права та обов\’язки особи, яка взяла у свою
сім\’ю дитину, щодо її виховання
1. Особа, яка взяла у свою сім\’ю дитину, яка є сиротою
або з інших причин позбавлена батьківського піклування,
має права та обов\’язки щодо її виховання та захисту
відпо-
відно до положень статей 249 і 262 цього Кодексу.
1. Норма статті 261 СК стосується дітей-сиріт і тих, хто
з
інших причин позбавлені батьківського піклування. У лчу-
жійы сім\’ї вони можуть опинитися всупереч своїй волі, за
вла-
сною згодою або навіть за власною ініціативою.
485
РОЗДІЛ V
Глава 21
Закон не вимагає обов\’язкового встановлення над ними
опіки та піклування і призначення того, в сім\’ї кого
прожи-
ває дитина, її опікуном чи піклувальником. Однак
конкретні
життєві ситуації (наприклад, необхідність продажу будинку
дитини) можуть бути стимулом для цього.
2. Взяття (прийняття) чужої дитини у свою сім\’ю означає,
по-перше, надання їй статусу члена сім\’ї, а по-друге,
той, хто
взяв до себе сироту, наділяється відповідними правами та
обо-
в\’язками.
Стаття 261 СК побудована за правилом економії правового
матеріалу, відсилаючи до тексту статей 249 та 262
Сімейного
кодексу України.
\”Фактичний вихователь\” (так називають того, хто взяв чу-
жу дитину у свою сім\’ю) має права та обов\’язки такі, як
опікун чи піклувальник. Але він може не стати ні
опікуном,
ні піклувальником.
\”Фактичний вихователь\” бере дитину у свою сім\’ю, тобто
відносини між ними стають сімейними. Відносини ж між
опікуном, піклувальником та дитиною не обов\’язково мають
бути сімейними.
\”Фактичний вихователь\” має право на самозахист дитини.
Водночас він наділяється статусом процесуального
представ-
ника і може звертатися за захистом її прав без
спеціального
на те повноваження.