Науково-практичний коментар до ст. 65 Сімейного кодексу України
Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання
майном, що
є об\’єктом права спільної сумісної
власності по-
дружжя
1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном,
що є
об\’єктом права спільної сумісної власності
подружжя, за
взаємною згодою.
2. При укладенні договорів одним із
подружжя вважа-
ється, що він діє за згодою другого з
подружжя. Дружина,
чоловік має право на звернення до суду з
позовом про ви-
знання договору недійсним як такого, що
укладений дру-
гим із подружжя без її, його згоди, якщо
цей договір вихо-
дить за межі дрібного побутового.
3. Для укладення одним із подружжя
договорів, які по-
требують нотаріального посвідчення і (або)
державної ре-
єстрації, а також договорів стосовно
цінного майна, згода
другого з подружжя має бути подана
письмово.
Згода на укладення договору, який потребує
нотаріаль-
ного посвідчення і (або) державної реєстрації,
має бути но-
таріально засвідчена.
4. Договір, укладений одним із подружжя в
інтересах
сім\’ї, створює обов\’язки для другого з
подружжя, якщо
майно, одержане за договором, використане в
інтересах
сім\’ї.
1. Стаття 65 СК стосується договорів, які
подружжя або
один з них укладає з іншими особами щодо
майна, яке їм на-
лежить на праві спільної сумісної
власності.
Укладення дружиною та чоловіком договорів з
іншими
особами щодо майна, яке є особистою
власністю кожного з
них, регулюється Цивільним кодексом
України.
2. Договори з іншими особами щодо майна,
яке є спільною
сумісною власністю подружжя, мають
укладатися за їхньою
спільною згодою.
У частині другій статті 65 СК сформульована
правова пре-
зумпція, відповідно до якої вважається, що
один з подружжя,
укладаючи договір щодо спільного майна, діє
зі згоди другого
з подружжя. Наявність такої згоди може бути
оспорена дру-
жиною чи чоловіком лише щодо договорів, які
виходять за
межі дрібного побутового договору.
Особливості дрібного по-
бутового договору визначені Цивільним
кодексом України.
Ними є невисока вартість предмета договору,
спрямованість
договору на задоволення побутових потреб
особи.
Оспорення дрібного побутового договору у
зв\’язку з відсут-
ністю згоди другого з подружжя на його укладення
Сімейний
кодекс не допускає.
Порада потенційному покупцеві: купуючи
меблі, картини,
музичний інструмент, бібліотеку, слід
з\’ясувати, чи перебу-
ває продавець у шлюбі, де його дружина, чи
є її згода на від-
чуження майна.
Норма частини другої статті 65 СК стимулює
покупця під
страхом визнання договору недійсним до
обачності.
3. У випадках, визначених у частині третій
статті 65 СК,
згода на укладення договору має бути
письмовою.
При відчуженні цінного майна (виробів з
дорогоцінних ме-
талів чи каміння, антикваріату, дорогого
посуду, картин, меб-
лів тощо), не варто сприймати присутність
другого з подруж-
жя при укладенні договору як акт його
згоди. Така згода на
укладання договору не може засвідчуватися
мовчанням, вона
має бути письмовою.
Стосовно договорів, які потребують
нотаріального посвід-
чення і державної реєстрації, згода другого
з подружжя на їх
укладання має бути нотаріально посвідчена.
Тобто, якщо од-
ним із подружжя відчужується автомобіль або
житловий
будинок чи земельна ділянка, які є об\’єктом
права спільної
сумісної власності, письмова згода другого
з подружжя має бу-
ти посвідчена нотаріально. За допомогою
цього правила вдас-
ться запобігти багаточисленним фактам
продажу автомобілів
одним із подружжя без згоди другого.
Згода другого з подружжя потрібна й у разі
видачі тим, на
ім\’я кого зареєстровано автомобіль,
довіреності на користу-
вання ним або так званої генеральної
довіреності з правом
продажу автомобіля.
4. У разі укладення, наприклад, дружиною
договору без
згоди чоловіка, останній має право
звернутися до суду з позо-
вом про визнання такого договору частково
недійсним або про
перевід на нього прав покупця. Вимога про
часткове визнання
договору недійсним може бути заявлена і
тоді, коли чоловік
заперечує лише щодо відчуження своєї
частки.
Якщо чоловік взагалі заперечує проти
передачі майна ін-
шій особі, заявляючи про своє переважне
право на його при-
дбання, йому належить вимагати визнання
недійсним догово-
ру стосовно своєї частки, а щодо частки
другого з подружжя
вимагати переводу на себе прав покупця.
На ці вимоги поширюється позовна давність,
встановлена
Цивільним кодексом України.
5. Норма частини четвертої статті 65 СК
охороняє одного з
подружжя від недобросовісності з боку своєї
дружини чи чо-
ловіка. Вона була зумовлена непоодинокими
випадками, ко-
ли вимога, заснована на договорі, який
уклав один із подруж-
жя, безпідставно пред\’являлася і до другого
з подружжя.
Н. позичив 5 тис. грн. нібито для сімейних
потреб, а насправ-
ді витратив їх для погашення свого боргу у
зв\’язку з програ-
шем у карти.
У цій ситуації договір позики не створює
для його дружи-
ни обов\’язку щодо повернення цієї грошової
суми.
Порада потенційному кредиторові: неодмінно
з\’ясуйте, в ін-
тересах кого укладається договір і чи є на
нього згода другого
з подружжя. Інакше Ви можете поставити себе
у ситуацію
ризику неповернення кредиту, оскільки
другий з подружжя
не буде суб\’єктом відповідальності за цим
договором.