Конвенція про тимчасове ввезення
Конвенція про тимчасове ввезення
(укр/рос)
( Про приєднання України до Конвенції див. Закон
N 1661-IV ( 1661-15 ) від 24.03.2004 )
Дата підписання: 26.06.1990
Дата приєднання України: 24.03.2004
Дата набуття чинності: 22.09.2004
Офіційний переклад
Преамбула
ДОГОВІРНІ СТОРОНИ цієї Конвенції, укладеної під егідою Ради
митного співробітництва,
ВІДЗНАЧАЮЧИ, що існуюча ситуація, яка характеризується
збільшенням кількості та поширенням Міжнародних митних конвенцій
про тимчасове ввезення, є не задовільною,
ВВАЖАЮЧИ, що ця ситуація може погіршитись у майбутньому, коли
нові види тимчасового ввезення стануть предметом міжнародного
регулювання,
ВРАХОВУЮЧИ побажання, висловлені представниками торгівлі та
іншими заінтересованими сторонами, які хотіли б полегшити
виконання формальностей, пов\’язаних з тимчасовим ввезенням,
ВВАЖАЮЧИ, що спрощення та гармонізація митних процедур і,
зокрема, прийняття єдиного міжнародно-правового документа, який
об\’єднав би в одне ціле всі існуючі Конвенції про тимчасове
ввезення, можуть полегшити доступ до міжнародних норм, що
регулюють тимчасове ввезення, і ефективно сприяти розвитку
міжнародної торгівлі та інших форм міжнародних обмінів,
БУДУЧИ ПЕРЕКОНАНИМИ, що міжнародно-правовий документ, який
пропонує уніфіковані положення щодо тимчасового ввезення, може
принести істотні вигоди міжнародним обмінам і забезпечити високий
ступінь спрощення та гармонізації митних режимів, що є однією з
основних цілей Ради Митного Співробітництва,
ВИРІШИВШИ полегшити тимчасове ввезення шляхом спрощення та
гармонізації процедур, переслідуючи цілі економічного,
гуманітарного, культурного, соціального або туристичного
характеру,
ВВАЖАЮЧИ, що прийняття стандартизованих зразків документів
для тимчасового ввезення як міжнародних митних документів щодо
міжнародної гарантії сприятиме полегшенню процедури тимчасового
ввезення у випадках, коли вимагаються митний документ і гарантія,
ДОМОВИЛИСЯ про таке:
Глава I
Загальні положення
Визначення
Стаття 1
Для цілей цієї Конвенції термін:
a) \”тимчасове ввезення\” означає:
митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні
товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від
ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень
економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі
транспортні засоби) мають ввозитися з визначеною метою і
призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не
піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої
вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання;
b) \”ввізне мито і податки\” означає:
ввізне мито та всі інші збори, податки, нарахування та інші
платежі, які стягуються під час ввезення товарів (у тому числі
транспортних засобів), за винятком платежів та зборів, розмір яких
не перевищує приблизної вартості наданих послуг;
c) \”гарантія\” означає:
те, що задовольняє Митницю як доказ забезпечення виконання
зобов\’язань перед Митницею. Гарантія є \”загальною\”, якщо вона
забезпечує виконання обов\’язків, що випливають з багатьох
операцій;
d) \”документи на тимчасове ввезення\” означає:
міжнародний митний документ, який приймається як митна
декларація і дозволяє ідентифікувати товари (у тому числі
транспортні засоби), та містить міжнародну дійсну гарантію для
покриття ввізного мита та податків;
e) \”Митний або Економічний союз\” означає:
Союз, який заснований та складається з членів, відповідно до
порядку, визначеного у пункті 1 статті 24 цієї Конвенції,
наділений компетенцією приймати власні правила, які є
обов\’язковими для його членів стосовно питань, які регулюються
цією Конвенцією, та приймати рішення, згідно зі своїми внутрішніми
процедурами, щодо підписання, ратифікації або приєднання до цієї
Конвенції;
f) \”особа\” означає:
як фізичну, так і юридичну особу, якщо інше не передбачене
контекстом;
g) \”Рада\” означає:
організацію, засновану Конвенцією про створення Ради митного
співробітництва, Брюссель, 15 грудня 1950 року ( 995_184 );
h) \”ратифікація\” означає:
ратифікацію, прийняття або затвердження.
Глава II
Сфера дії Конвенції
Стаття 2
1. Відповідно до положень цієї Конвенції, кожна із Договірних
Сторін зобов\’язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів
(у тому числі транспортних засобів), зазначених у Додатках до цієї
Конвенції.
2. Не впливаючи на положення Додатка E, режим тимчасового
ввезення надається з загальним умовним звільненням від ввізного
мита і податків та без застосування ввізних обмежень чи заборон
економічного характеру.
Структура Додатків
Стаття 3
Кожен Додаток до цієї Конвенції, як правило, складається з:
а) визначень основних митних термінів, які вживаються у цьому
Додатку;
b) спеціальних положень, які застосовуються до товарів (у
тому числі транспортних засобів), що є предметом Додатка.
Глава III
Спеціальні положення
Документ і гарантія
Стаття 4
1. Якщо в Додатку не передбачено інше, кожна із Договірних
Сторін має право обумовлювати тимчасове ввезення товарів (у тому
числі транспортних засобів) наданням митного документа та
гарантії.
2. Якщо (відповідно до пункту 1 вище) вимагається гарантія,
то особам, які регулярно користуються процедурою тимчасового
ввезення, може бути дозволено надавати загальну гарантію.
3. Якщо в Додатку не передбачено інше, сума гарантій не
повинна перевищувати суму ввізного мита й податків, від сплати
яких умовно звільняються товари (у тому числі транспортні засоби).
4. Для товарів (у тому числі транспортних засобів), на які
під час ввезення поширюються заборони чи обмеження відповідно до
національного законодавства, може вимагатися додаткова гарантія,
відповідно до положень, встановлених національним законодавством.
Документи на тимчасове ввезення
Стаття 5
Не впливаючи на положення Додатка E стосовно операцій з
тимчасового ввезення, кожна з Договірних Сторін приймає замість
національних митних документів та як належну гарантію сум,
зазначених у статті 8 Додатка A, документи на тимчасове ввезення,
дійсні на її території, що видані та використовуються відповідно
до положень, визначених у вищезгаданому Додатку для товарів (у
тому числі транспортних засобів), які ввозяться тимчасово
відповідно до інших Додатків до цієї Конвенції, прийнятих такою
Договірною Стороною.
Ідентифікація
Стаття 6
Кожна з Договірних Сторін може обумовити дозвіл на тимчасове
ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів) наявністю
можливості їхньої ідентифікації після припинення дії режиму
тимчасового ввезення.
Термін вивезення тимчасово ввезених товарів
Стаття 7
1. Товари (у тому числі транспортні засоби), на тимчасове
ввезення яких був наданий дозвіл, повинні бути вивезені у
визначений термін, визнаний достатнім для досягнення мети
тимчасового ввезення. Цей термін обумовлюється окремо у кожному
Додатку.
2. Митні органи можуть надати термін довший, ніж передбачено
у кожному Додатку, або продовжити встановлений спочатку термін.
3. Якщо товари (у тому числі транспортні засоби), на
тимчасове ввезення яких був наданий дозвіл, не можуть бути
вивезені внаслідок накладення на них арешту, за винятком арешту
внаслідок позовів приватних осіб, зобов\’язання щодо вивезення
призупиняється на період тривалості арешту.
Передача тимчасового ввезення
Стаття 8
Кожна з Договірних Сторін може на запит дозволити передачу
права на тимчасове ввезення будь-якій іншій особі, якщо остання:
a) відповідає умовам, визначеним у цій Конвенції, та
b) бере на себе обов\’язки першого користувача правом на
тимчасове ввезення.
Припинення дії режиму тимчасового ввезення
Стаття 9
Звичайне припинення режиму тимчасового ввезення здійснюється
шляхом вивезення товарів (у тому числі транспортних засобів), на
які поширюється режим тимчасового ввезення.
Стаття 10
Товари (у тому числі транспортні засоби), на які поширюється
режим тимчасового ввезення, можуть бути вивезені однією чи
декількома партіями.
Стаття 11
Товари (у тому числі транспортні засоби), на які поширюється
режим тимчасового ввезення, можуть бути вивезені через митну
установу, іншу, ніж та, через яку їх було ввезено.
Інші можливі випадки припинення дії режиму
тимчасового ввезення
Стаття 12
Режим тимчасового ввезення може припинятися, за згодою
компетентних органів, шляхом розміщення товарів (у тому числі
транспортних засобів) у порто-франко (вільних портах) або
безмитних зонах, на митних складах або в митному режимі
транспортування, з метою подальшого їх вивезення або будь-якого
іншого дозволеного використання.
Стаття 13
Режим тимчасового ввезення може бути припинений оформленням
товарів для внутрішнього використання, якщо обставини це
виправдовують і якщо це дозволяє національне законодавство, за
умови відповідності умовам і формальностям, які застосовуються у
таких випадках.
Стаття 14
1. Припинення режиму тимчасового ввезення може бути
здійснено, якщо товари (у тому числі транспортні засоби) зазнали
серйозних пошкоджень внаслідок аварії чи виникнення форс-мажорних
обставин і є, згідно з висновками митних органів, такими, що:
a) підлягають сплаті тих ввізних мит та податків, які
передбачені на дату, коли вони були подані пошкодженими на митницю
з метою припинення режиму тимчасового ввезення;
b) безоплатно залишені компетентним органам влади на
території тимчасового ввезення; у такому випадку користувач права
на тимчасове ввезення звільняється від сплати ввізних зборів та
мита; або
c) є знищеними під офіційним контролем; причому залишки або
залишені матеріали підлягають, у випадку оформлення для
внутрішнього використання, обкладенню ввізним митом та податками
за рахунок заінтересованих осіб, які передбачені на дату, і
відповідно до стану, коли вони надійшли до митниці після аварії чи
виникнення форс-мажорних обставин.
2. Режим тимчасового ввезення може також бути припинено,
якщо, на запит заінтересованої особи та згідно з рішеннями митних
органів, товари (у тому числі транспортні засоби), одержують одне
з призначень, передбачених у підпункті b або c пункту 1 вище.
3. Тимчасове ввезення може також бути припинене на запит
заінтересованої особи, якщо остання надасть докази, достатні для
митних органів, щодо знищення чи повної втрати товарів (у тому
числі транспортних засобів) внаслідок аварії чи виникнення
форс-мажорних обставин. У такому випадку користувач права на
тимчасове ввезення буде звільнений від сплати ввізного мита й
податків.