Category Митне право

                            (укр/рос) 

 

                   Загальний вступний коментар 

     1. Первинною основою для митної вартості  за  цією  Угодою  є 

\”контрактна вартість\”,  як це визначено в Статті 1.  Статтю 1 слід 

читати  разом  зі  Статтею  8,  яка  передбачає,   серед   іншого, 

коригування  ціни,  що  фактично  сплачена  або  підлягає сплаті у 

випадках,  коли певні  конкретні  елементи,  які,  як  вважається, 

формують частину вартості для митних цілей, понесені покупцем, але 

не включені до ціни,  що фактично сплачена або підлягає сплаті  за 

імпортовані   товари.  Стаття  8  також  передбачає  включення  до 

контрактної вартості певних  міркувань,  які  можуть  перейти  від 

покупця  до продавця у формі конкретних товарів чи послуг,  а не у 

грошовій формі.  Статті від 2 до 7 передбачають методи  визначення 

митної  вартості  у  випадках,  коли  вона  не може бути визначена 

згідно з положеннями Статті 1. 

     2. Якщо митна  вартість  не  може  бути  визначена  згідно  з 

положеннями Статті  1,  як  правило,  повинна  відбутися процедура 

консультацій між митним органом та імпортером з  тією  метою,  щоб 

визначити  основу  вартості  згідно  з положеннями Статті 2 або 3. 

Наприклад, може статися так,  що імпортер має інформацію про митну 

вартість ідентичних   або   подібних   імпортних   товарів,   якої 

безпосередньо немає у митному органі в пункті ввезення.  З  іншого 

боку,  митний  орган  може  мати  інформацію  про  митну  вартість 

ідентичних  або  подібних  товарів,  якої  безпосередньо  немає  в 

імпортера.  Процедура  консультацій  між обома сторонами дозволить 

обмінятися  інформацією  за  умови  дотримання  вимог  комерційної 

конфіденційності,  з  метою  визначення належної основи визначення 

вартості для митних цілей. 

     3. У Статтях 5 і 6 передбачено дві  підстави  для  визначення 

митної  вартості,  якщо  вона  не  може  бути  визначена на основі 

контрактної вартості імпорту товарів або  вартості  ідентичних  чи 

подібних  імпортних товарів.  Згідно з параграфом 1 Статті 5 митна 

вартість визначається на основі ціни,  за якою товари продаються в 

якості імпортних   непов\’язаному   покупцеві  в  країні  ввезення. 

Імпортер також  має  право   на   оцінку   товарів,   які   надалі 

обробляються  після імпорту,  згідно з положеннями Статті 5,  якщо 

імпортер того вимагає.  Відповідно  до  Статті  6  митна  вартість 

визначається на  основі  обчисленої  вартості.  Обидва  ці  методи 

створюють певні труднощі,  і через це імпортеру  надається  право, 

згідно з  положеннями Статті 4,  вибрати порядок застосування обох 

методів. 

     4. В Статті 7 зазначається,  як визначати  митну  вартість  у 

випадках,  коли вона не може бути визначена відповідно до положень 

будь-якої з попередніх Статей. 

     Члени, 

     зважаючи на багатосторонні торговельні переговори; 

     бажаючи сприяти досягненню цілей ГАТТ 1994  (  981_003  )  та 

забезпечити  додаткові  вигоди для міжнародної торгівлі країн,  що 

розвиваються; 

     визнаючи важливе  значення  положень  Статті  VII  ГАТТ  1994 

( 981_003 ) та бажаючи виробити правила для їх застосування з тим, 

щоб надати більшої однорідності та певності при їх застосуванні; 

     визнаючи потребу в справедливій,  однорідній  та  нейтральній 

системі   оцінювання  товарів  для  митних  цілей,  яка  запобігає 

використанню довільних або надуманих митних вартостей; 

     визнаючи, що основою для оцінювання товарів для митних  цілей 

більшою   мірою   має   бути   контрактна  вартість  товарів,  які 

оцінюються; 

     визнаючи, що митна вартість повинна базуватися на  простих  і 

справедливих  критеріях,  сумісних з комерційною практикою,  та що 

процедури  оцінювання  повинні  мати  загальне  застосування   без 

розрізнення джерел постачання; 

     визнаючи, що      процедури     оцінювання     не     повинні 

використовуватися для боротьби з демпінгом; 

     цим домовляються про наступне. 

                            ЧАСТИНА I 

                      ПРАВИЛА МИТНОЇ ОЦІНКИ 

                             Стаття I 

     1. Митна вартість імпортних товарів є  контрактною  вартістю, 

тобто ціною,  фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари, 

якщо вони продаються на експорт до  країни  імпорту,  скоригованою 

відповідно до положень Статті 8 за умови, що: 

     (a) немає   жодних   обмежень   стосовно   розпорядження  або 

використання товарів покупцем, окрім таких обмежень, які:

     (i) накладаються   або   вимагаються   законом   чи  органами 

державної влади в країні імпорту;

     (ii) обмежують географічний район, куди ці товари можуть бути 

перепродані; або

     (iii) не впливають значною мірою на вартість товарів; 

     (b) продаж  або  ціна  не  підпадають  під  якусь  умову  або 

міркування,  відповідно до якого вартість не може  бути  визначена 

відносно товарів, що оцінюються; 

     (c) жодна  частина виручки за будь-який подальший перепродаж, 

розпорядження або використання товарів покупцем не  перейде  прямо 

або  опосередковано продавцеві,  якщо тільки не може бути зроблене 

відповідне коригування відповідно до положень Статті 8; 

     (d) покупець і продавець не  пов\’язані  між  собою  або  якщо 

покупець  і продавець пов\’язані,  то контрактна вартість прийнятна 

для митних цілей згідно з положеннями параграфа 2. 

     2. (a) При визначенні того,  чи контрактна вартість прийнятна 

для цілей параграфа 1, той факт, що покупець і продавець пов\’язані 

між собою в рамках змісту Статті 15,  сам по собі не  є  підставою 

вважати  контрактну вартість неприйнятною.  У такому випадку мають 

бути вивчені обставини навколо продажу і контрактна  вартість  має 

бути прийнята за умови,  що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо 

в світлі інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, 

митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на 

ціну, вона має повідомити свої підстави імпортеру, а імпортеру має 

бути надана можливість для відповіді.  Якщо імпортер того вимагає, 

це повідомлення про підстави  повинно  бути  надане  в  письмовому 

вигляді. 

     (b) При  продажу між пов\’язаними між собою особами контрактна 

вартість приймається,  а товари оцінюються відповідно до  положень 

параграфа 1,  якщо імпортер продемонструє, що така вартість досить 

наближена до однієї з наступних вартостей, і це відбувається в той 

же час чи майже в той час:

     (i) до контрактної вартості при продажі непов\’язаним покупцям 

ідентичних  або  подібних  товарів  для  експорту до тієї ж країни 

імпорту;

     (ii) митної  вартості ідентичних або подібних товарів,  як це 

визначено згідно з положеннями Статті 5;

     (iii) митної вартості ідентичних або подібних товарів,  як це 

визначено згідно з положеннями Статті 6. 

     При застосуванні  вищезгаданих  тестів  мають  бути  належним 

чином  враховані  продемонстровані  різниці  в комерційних рівнях, 

кількісних  рівнях;  елементах,  перерахованих  у  Статті  8,   та 

витрати, понесені продавцем при продажі, коли продавець і покупець 

не пов\’язані між собою і не понесені продавцем при продажах,  коли 

продавець і покупець пов\’язані між собою. 

     (c) Випробування,   викладені   в   параграфі   2(b),   мають 

використовуватися  за  ініціативою  імпортера  і  тільки  з  метою 

порівняння.  Не  може  встановлюватися  замінник вартості згідно з 

положеннями параграфа 2(b). 

                             Стаття 2 

     1. (a) Якщо митна вартість імпортних  товарів  не  може  бути 

визначена  згідно  з  положеннями  Статті  1,  митною  вартістю  є 

контрактна вартість ідентичних товарів,  що продаються на  експорт 

до  тієї  ж  країни  імпорту  та  експортуються  в той же час (або 

близько до нього), що і товари, які оцінюються. 

     (b) При  застосуванні  цієї  Статті  для  визначення   митної 

вартості   товарів,   що   оцінюються,  повинна  використовуватися 

контрактна вартість ідентичних товарів при їх продажі  на  тому  ж 

комерційному  рівні  та  майже  в такій же кількості.  Якщо такого 

продажу  не   виявлено,   використовується   контрактна   вартість 

ідентичних  товарів,  що  продаються  на іншому комерційному рівні 

та/або в інших кількостях,  скоригована з урахуванням різниць, які 

можна віднести на рахунок комерційного рівня та/або кількості,  за 

умови,   що   такі   коригування   можуть   робитися   на   основі 

продемонстрованих доказів,  які чітко встановлюють обґрунтованість 

та точність коригування незалежно від того, чи це коригування веде 

до підвищення чи до зниження вартості. 

     2. Коли  кошти  та витрати,  про які згадується в параграфі 2 

Статті 8,  включаються у контрактну вартість, робиться коригування 

для  врахування  значних  різниць  у  таких коштах та витратах між 

імпортними  товарами  та  згаданими   ідентичними   товарами,   що 

виникають із різниць у відстанях і способах транспортування. 

     3. Якщо  при  застосуванні  цієї Статті виявляється більш ніж 

одна контрактна вартість ідентичних товарів, для визначення митної 

вартості   імпортних   товарів   використовується   найменша  така 

вартість. 

                             Стаття 3 

     1. (a) Якщо митна вартість імпортних  товарів  не  може  бути 

визначена  згідно  з  положеннями Статей 1 та 2,  митна вартість є 

контрактною вартістю подібних товарів, що йдуть на експорт до тієї 

ж  країни  імпорту  та  експортуються в той же час (або близько до 

нього), що і товари, які оцінюються. 

     (b) При  застосуванні  цієї  Статті  для  визначення   митної 

вартості   товарів,   що   оцінюються,  повинна  використовуватися 

контрактна вартість подібних товарів при  їх  продажі  на  тому  ж 

комерційному  рівні  та  майже  в такій же кількості.  Якщо такого 

продажу не виявлено, використовується контрактна вартість подібних 

товарів, що продаються на іншому комерційному рівні та/або в інших 

кількостях,  скоригована з урахуванням різниць, які можна віднести 

на рахунок комерційного рівня та/або кількості,  за умови, що такі 

коригування можуть робитися на основі  продемонстрованих  доказів, 

які  чітко  встановлюють  обґрунтованість  та точність коригування 

незалежно від того,  чи це коригування веде до підвищення,  чи  до 

зниження вартості. 

     2. Коли  кошти  та витрати,  про які згадується в параграфі 2 

Статті 8,  включаються у контрактну вартість, робиться коригування 

для  врахування  значних  різниць  у  таких коштах та витратах між 

імпортними товарами та згаданими подібними товарами,  що виникають 

із різниць у відстанях та способах транспортування. 

     3. Якщо  при  застосуванні  цієї Статті виявляється більш ніж 

одна контрактна вартість подібних товарів,  для визначення  митної 

вартості   імпортних   товарів   використовується   найменша  така 

вартість. 

                             Стаття 4 

     Якщо митна вартість імпортних товарів не може бути  визначена 

згідно   з   положеннями   Статей  1,  2,  3,  то  митна  вартість 

визначається  згідно  з  положеннями  Статті  5,  або  якщо  митна 

вартість  не може бути визначена згідно з цією Статтею – то згідно 

з положеннями Статті 6,  за винятком того,  що на вимогу імпортера 

порядок застосування Статей 5 і 6 буде зворотнім. 

                             Стаття 5 

     1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні 

товари продаються в  країні  імпорту  в  якості  імпортних,  митна 

вартість  імпортних  товарів  згідно  з  положеннями  цієї  Статті 

базується на ціні одиниці товарів,  за якою  імпортні  товари  або 

ідентичні  чи  подібні  імпортні  товари  таким чином продаються у 

найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в  той  час, 

коли відбувається імпорт товарів,  що оцінюється,  особам,  які не 

пов\’язані з  особами,  у  яких  вони  купують  такі  товари,   при 

дотриманні вимог відрахування нижченаведеного:

     (i) чи то комісійних,  які звичайно сплачуються або на сплату 

яких  отримана  згода,  чи то надбавок до ціни,  які,  як правило, 

робляться для отримання прибутку та покриття  загальних  витрат  у 

зв\’язку  з  продажем у такій країні імпортних товарів того ж класу 

або виду;

     (ii) звичайних   витрат   на   транспорт   та  страхування  і 

пов\’язаних з цим витрат у країні імпорту;

     (iii) де це доречно,  коштів та витрат,  про які згадується в 

параграфі 2 Статті 8;

     (iv) мита та інші національні податки, що підлягають сплаті в 

країні імпорту з причини імпорту або продажу товарів. 

     (b) Якщо  ні  імпортні  товари,  ні  ідентичні  або   подібні 

імпортні  товари  не продаються в час ввезення або приблизно в час 

ввезення товарів,  що оцінюються,  то митна вартість,  яка в інших 

випадках  підпадає  під  положення параграфа 1(а),  ґрунтується на 

одиниці товару,  за якою імпортні товари або ідентичні чи  подібні 

імпортні  товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на 

найбільш ранню дату після імпорту товарів,  що оцінюються,  але до 

закінчення 90 днів після такого імпорту. 

     2. Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні 

товари не продаються в країні імпорту в якості імпортних, то, якщо 

того вимагає імпортер,  митна вартість ґрунтується на одиниці ціни 

товару, за якою імпортні товари після подальшої обробки продаються 

в  найбільшій  сукупній кількості особам в країні імпорту,  які не 

пов\’язані з особами,  у яких вони купують такі товари, і при цьому 

робиться  відповідна поправка на вартість,  додану такою обробкою, 

та вирахування, передбачені в параграфі 1(а). 

                             Стаття 6 

     1. Митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї 

Статті  ґрунтується  на  обчисленій  вартості.  Обчислена вартість 

складається із суми: 

     (a) кошту або вартості матеріалів та  виготовлення  чи  іншої 

обробки, застосованої при виробництві імпортних товарів; 

     (b) прибутку  та  загальних  витрат,  що  дорівнює сумі,  яка 

здебільшого відображається при продажі товарів того  ж  класу  або 

виду,  як і товари,  що оцінюються, і виготовляються виробниками у 

країні експорту для експорту до країни імпорту; 

     (c) кошту або вартості  всіх  інших  витрат,  необхідних  для 

відображення варіанта оцінювання,  вибраного країною-Членом згідно 

з параграфом 2 Статті 8. 

     2. Жоден член СОТ не може вимагати або  примушувати  будь-яку 

особу,  яка  не  є  його  резидентом,  надавати  для  вивчення або 

дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чи інших записів 

для цілей визначення обчисленої вартості. Однак інформація, надана 

виробником товарів для цілей визначення митної вартості  згідно  з 

положеннями  цієї  Статті,  може  бути  перевірена  в іншій країні 

органами влади країни імпорту за згодою виробника і за  умови,  що 

вони повідомлять достатньою мірою заздалегідь уряд країни, про яку 

йдеться, а остання не заперечуватиме проти розслідування. 

                             Стаття 7 

     1. Якщо  митна  вартість  імпортних  товарів  не  може   бути 

визначена  згідно  з  положеннями  Статей  1-6  включно,  то митна 

вартість визначається з використанням розумних  засобів,  сумісних 

із принципами  та  загальними  положеннями цієї Угоди і Статті VII 

ГАТТ 1994 ( 981_003  )  та  на  основі  даних,  наявних  у  країні 

імпорту. 

     2. Митна  вартість  не визначається згідно з положеннями цієї 

Статті на підставі: 

     (a) продажної ціни в країні імпорту тих товарів, що вироблені 

в такій країні; 

     (b) системи,  яка передбачає прийняття для митних цілей вищої 

з двох альтернативних вартостей; 

     (c) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 

     (d) вартості виробництва,  окрім  обчислених  вартостей,  які 

були  визначені  для ідентичних або подібних товарів відповідно до 

положень Статті 6; 

     (e) ціни товарів для експорту в іншу країну,  а не  в  країну 

імпорту; 

     (f) мінімальної митної вартості; 

     (g) довільних чи фіктивних вартостей. 

     3. Якщо   імпортер   цього   вимагає,   то   він   має   бути 

поінформований письмово про митну  вартість,  визначену  згідно  з 

положеннями цієї Статті, та про метод, використаний для визначення 

такої вартості. 

                             Стаття 8 

     1. При  визначенні  митної  вартості  згідно  з   положеннями 

Статті 1  до  ціни,  яка  фактично сплачена або підлягає сплаті за 

імпортні товари, додається: 

     (a) нижченаведене,  якщо це понесено покупцем але не включено 

до ціни, фактично сплаченої за товари або яка підлягає сплаті:

     (i) комісійні   та   брокерська   винагорода,   за   винятком 

комісійних за покупку;

     (ii) вартості контейнерів,  які для митних  цілей  вважаються 

єдиним цілим із зазначеними товарами;

     (iii) вартості  упаковки  (чи  то   за   оплату   праці,   чи 

матеріалів); 

     (b) вартість,   розподілена  належним  чином,  нижченаведених 

товарів   та   послуг,   коли   вони   поставляються   прямо   або 

опосередковано  покупцем  безкоштовно  або за зниженими цінами для 

використання у зв\’язку  з  виробництвом  та  продажем  на  експорт 

імпортних  товарів,  якщо  така  вартість не включена до ціни,  що 

фактично сплачена або підлягає сплаті:

     (i) матеріали,  компоненти,  частини та подібні предмети,  що 

включені до імпортних товарів;

     (ii) інструменти,  фарби,  шаблони та подібні компоненти,  що 

використовуються при виробництві імпортних товарів;

     (iii) матеріали,    що   використовуються   при   виробництві 

імпортних товарів;

     (iv) технічні,  науководослідні, художні, дизайнерські роботи 

та плани і креслення,  виготовлені в іншому місці,  а не в  країні 

імпортера та необхідні для виробництва імпортних товарів; 

     (c) роялті  та ліцензійні платежі,  пов\’язані з товарами,  що 

оцінюються,   які   покупець   мусить    сплачувати    прямо    чи 

опосередковано,  як умова для продажу товарів, що оцінюються, якщо 

такі роялті  та  платежі  не  включаються  до  ціни,  що  фактично 

сплачена чи підлягає сплаті; 

     (d) вартість   будь-якої   частини   виручки  від  будь-якого 

подальшого перепродажу,  розпорядження або використання  імпортних 

товарів, яка переноситься прямо або опосередковано на продавця. 

     2. При  формуванні  своєї  законодавчої бази кожен Член надає 

для включення до митної вартості або для виключення з неї,  цілком 

або частково, нижченаведене: 

     (a) вартість  транспортування  імпортних товарів до порту або 

місця ввезення; 

     (b) витрати  на  завантаження,  розвантаження   та   обробку, 

пов\’язані  з транспортуванням імпортних товарів до порту або місця 

ввезення; 

     (c) вартість страхування. 

     3. Додатки до фактично сплаченої ціни або ціни,  що  підлягає 

сплаті згідно з цією Статтею, робляться лише на основі об\’єктивних 

даних та таких, що піддаються обчисленню. 

     4. При визначенні митної вартості до ціни, фактично сплаченої 

або яка підлягає сплаті, не робляться ніякі додатки, окрім тих, що 

передбачені у цій Статті. 

                             Стаття 9 

     1. Якщо для визначення митної вартості необхідна  конвертація 

валюти,  то  обмінний курс,  який має використовуватися,  має бути 

курсом,  який належним чином опублікований компетентними  органами 

влади відповідної країни ввезення, і має відображати, наскільки це 

можливо,   відносно   періоду,   що   охоплюється   кожним   таким 

опублікованим   документом,   поточну   вартість  такої  валюти  в 

комерційних операціях у валюті країни ввезення. 

     2. Використовуваний обмінний курс повинен бути таким,  що діє 

на момент експорту або імпорту, як його визначає кожен Член СОТ. 

                            Стаття 10 

     Уся інформація,  яка  за  своєю  природою  конфіденційна  або 

надається на конфіденційній основі  для  цілей  обчислення  митної 

вартості,   має   вважатися   суворо  конфіденційною  відповідними 

органами влади,  яким не розкривають її  без  конкретного  дозволу 

особи чи уряду, котрий надає таку інформацію, за винятком того, що 

може вимагатися її розкриття у зв\’язку з судовим розглядом. 

                            Стаття 11 

     1. Законодавство кожного Члена СОТ повинно  передбачати  щодо 

визначення  митної  вартості  право  на  апеляцію,  без накладення 

штрафу,  з боку імпортера  або  будь-якої  іншої  особи,  що  несе 

відповідальність за сплату мита. 

     2. Початкове  право  апеляції без накладення штрафу може бути 

надано органові влади,  що діє в рамках митної адміністрації,  або 

незалежному  органові,  однак  законодавство кожного Члена СОТ має 

передбачати право апеляції до органу судової влади без  накладення 

штрафу. 

     3. Повідомлення   про   рішення,   прийняте   щодо  апеляції, 

передається  позивачу,  а  причини  такого  рішення  надаються   в 

письмовому  вигляді.  Особа,  що  подала апеляцію,  також має бути 

поінформована про будь-які права на подальшу апеляцію. 

                            Стаття 12 

     Закони, нормативні    документи,    судові     рішення     та 

адміністративні  постанови  загального  застосування,  які надають 

чинності цій Угоді,  публікуються згідно з  Статтею  X  ГАТТ  1994 

( 981_003 ) відповідною країною-імпортером. 

                            Стаття 13 

     Якщо в  ході  визначення  митної  вартості  імпортних товарів 

виникає необхідність відкласти остаточне визначення  такої  митної 

вартості,  імпортер товарів все ж повинен бути в змозі вилучити їх 

з митниці,  якщо,  коли це вимагається,  імпортер надасть достатню 

гарантію   у  формі  застави,  депозиту  або  якого-небудь  іншого 

відповідного документа,  що включає остаточний  платіж  мита,  яке 

може бути нараховане для цих товарів.  Законодавство кожного Члена 

повинно передбачити положення для таких обставин. 

                            Стаття 14 

     Примітки Додатка  I  до  цієї  Угоди  становлять   невід\’ємну 

частину   цієї  Угоди,  Статті  цієї  Угоди  повинні  читатися  та 

застосовуватися  у  зв\’язку  з  їхніми  відповідними   примітками. 

Додатки II та III також становлять невід\’ємну частину цієї Угоди.