Науково-практичний коментар до ст. 565 Кримінального процесуального кодексу України
Стаття 565. Тимчасова передача
1. Якщо для давання показань або участі в інших процесуальних діях під час кримінального провадження необхідна присутність особи, яка тримається під вартою або відбуває покарання у виді позбавлення волі на території іноземної держави і не притягується до кримінальної відповідальності в цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, які здійснюють кримінальне провадження, складають прохання про тимчасову передачу такої особи в Україну.
2. Прохання про тимчасову передачу оформляється та направляється відповідно до порядку, передбаченого статтями 548,551 та 552 цього Кодексу.
3. У разі задоволення компетентним органом іноземної держави прохання про тимчасову передачу особи така особа мас бути повернута після проведення процесуальних дій, для яких вона була передана, у погоджений з іноземною державою строк.
4. Орган досудового розслідування, прокурор, суддя або суд України, які здійснюють кримінальне провадження, складають документи про продовження в разі необхідності строку тимчасової передачі та направляють їх центральному органу щодо міжнародної правової допомоги не пізніш як за двадцять днів до закінчення такого строку.
5. Рішення компетентного органу іноземної держави про тримання особи під вартою або про призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання під вартою в Україні особи, яка тимчасово передана в Україну.
6. Тимчасова передача до іноземної держави особи, яка відбуває покарання на території України, можлива на прохання компетентного органу іноземної держави з дотриманням умов, передбачених частинами першою і третьою цієї статті.
7. Тимчасова передача особи здійснюється лише за наявності письмової згоди такої особи.
Коментар:
1. Окрім ст. 565 КПК, тимчасова передача осіб встановлена ст. 11 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р. та відповідними положеннями інших міжнародних договорів України.
Така особа повинна відбувати покарання у вигляді позбавлення волі на території запитуваної сторони та не притягуватися до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні запитуючої сторони, а її показання або участь у процесуальних діях є нагальною необхідністю для виконання завдань кримінального судочинства.
2. Прохання про тимчасову передачу повинно бути оформлене з урахуванням вимог статей 548,551 та 552 КПК і містити гарантії, що особа буде триматися під вартою на території запитуючої сторони упродовж усього періоду тимчасової передачі та буде своєчасно, до закінчення взаємно узгодженого строку, повернута на територію запитуваної сторони.
3. Відповідно до ст. 11 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р. у тимчасовій передачі може бути відмовлено, якщо: особа, яку тримають під вартою, не погоджується на передачу; її присутність необхідна в ході кримінального провадження, що здійснюється на території запитуваної сторони; передача може призвести до продовження строку тримання її під вартою; існують інші першочергові підстави для того, щоб не передавати її на територію запитуючої сторони.