Category Кримінальне право

1. Особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу, має право:

1) знати, у зв\’язку з яким кримінальним правопорушенням надійшов запит про її видачу;

2) мати захисника і побачення з ним за умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допитів;

3) у разі затримання – на повідомлення близьких родичів, членів сім\’ї чи інших осіб про затримання і місце свого перебування;

4) брати участь у розгляді судом питань, пов\’язаних з її триманням під вартою і запитом про її видачу;

5) ознайомлюватися із запитом про видачу або одержати його копію;

6) оскаржувати рішення про тримання під вартою, про задоволення запиту про видачу;

7) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо запиту про видачу;

8) звертатися з проханням про застосування спрощеної процедури видачі.

2. Особі, стосовно якої розглядається питання про видачу, і яка не володіє державною мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, виступати в суді мовою, якою вона володіє, користуватися послугами перекладача, а також отримати переклад судового рішення та рішення центрального органу України мовою, якою вона користувалася під час розгляду.

 

3. Якщо особа, стосовно якої розглядається питання про видачу, є іноземцем і тримається під вартою, то вона має право на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави.

 

Коментар:

1. Права у коментованій статті роз\’яснюються особі, якщо вона вчинила злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або засуджена до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців. Роз\’яснення прав покладено на уповноважену особу негайно після затримання, після проведення дій, передбачених частинами 4,5 ст. 208 КПК

Повідомлення та роз\’яснення прав, передбачених у ст. 581 КПК, фіксується у протоколі, що має назву \”Протокол повідомлення та роз\’яснення прав особі, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу\” і зміст якого повинен містити відомості про:

1) місце та час (день, місяць, рік, години і хвилини початку та закінчення такого повідомлення й роз\’яснення);

2) особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім\’я, по батькові особи, її посада);

3) особу, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (прізвище, ім\’я, по батькові особи, дата і місце народження, громадянство, місце проживання та реєстрації, її посада, відомості про судимості);

4) усіх осіб, присутніх під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

5) те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, ознайомлені з характеристиками технічних засобів фіксації та носіями інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умовами та порядком їх використання;

6) послідовність дій – повідомлення переліку прав, визначених у ст. 581 КПК (причому зазначені права повинні бути висвітлені у протоколі);

7) наявність клопотань, заяв чи скарг особи, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу;

8) спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

9) зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії;

10) підписи присутніх осіб із розшифруванням ініціалів та прізвищ (при цьому перед підписанням протоколу учасникам надається можливість ознайомитися із текстом протоколу).

Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з його змістом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в ньому. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, що заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчуються підписом її захисника (законного представника), а в разі його відсутності – понятих.

Копія протоколу негайно, під розпис, вручається затриманому, а також надсилається відповідному прокурору.

Повідомлення особі про те, у зв\’язку з яким кримінальним правопорушенням надійшов запит про її видачу, повинно містити назву компетентного органу запитуючої сторони та виклад диспозиції і санкції кримінального правопорушення відповідного закону іноземної держави про кримінальну відповідальність, яке інкримінується особі.

Право мати захисника і побачення з ним за умов, що забезпечується конфіденційність спілкування, на присутність захисника під час допитів є реалізацією норм Конституції України, а саме ст. 59, згідно з якою кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. При цьому відповідно до ст. 45 КПК захисником є адвокат, який здійснює захист особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Однак захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Умови, що забезпечують конфіденційність спілкування, викладеш у п. 93 Мінімальних стандартних правил поводження з в\’язнями, затверджених Конгресом Організації Об\’єднаних Націй з профілактики злочинності і поводження з в\’язнями 30 серпня 1955 р. та схвалених Економічною та соціальною радою ООН (резолюція 663 СІ (XXIV) від 31 липня 1957 p.). Згідно із цим пунктом з метою передачі захисником особі підготовлених та конфіденційних інструкцій на вимогу захисника або цієї особи в їхнє розпорядження надається письмове приладдя, а побачення в\’язня з його юридичним радником повинні відбуватися на очах, але за межами слуху міліцейських або в\’язничних органів.

Для негайного повідомлення близьких родичів, членів сім\’ї чи інших осіб про затримання компетентний орган має з\’ясувати в особи відомості про це коло осіб.

Участь у розгляді судом питань, пов\’язаних з її триманням під вартою і запитом про її видачу, відбувається під час розгляду слідчим суддею за місцем тримання особи під вартою згідно з вимогами ст. 584 КПК.

З метою більш повного інформування особи щодо підстав видачі компетентний орган має надати для ознайомлення запит про видачу запитуючої сторони або вручити особі копію такого запиту (про ознайомлення та вручення копії запиту про видачу також повинно бути вказано у протоколі повідомлення та роз\’яснення прав особі, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу).

Згідно з ч. 9 ст. 584 та ст. 591 КПК ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку як особою, щодо якої прийнято рішення про тримання під вартою, про задоволення запиту про видачу, так і її захисником чи законним представником. Зміст апеляційної скарги повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 396 КПК. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п\’яти днів з дня її оголошення. При цьому для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Рішення про видачу особи (екстрадицію) може бути оскаржено особою, стосовно якої воно прийняте, її захисником чи законним представником до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого така особа тримається під вартою, та у порядку, передбаченому ст. 591 КПК.

Право висловлювати в судовому засіданні думку щодо запиту про видачу може бути реалізовано як особою, стосовно якої розглядається питання про видачу, так і захисником та законним представником. Такі судові засідання можуть відбуватися з приводу:

1) розгляду слідчим суддею клопотання про застосування тимчасового арешту;

2) розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт);

3) розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу, не пов\’язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави;

4) розгляду слідчим суддею клопотання про затвердження згоди особи на видачу;

5) розгляду слідчим суддею скарги на рішення про видачу особи (екстрадицію);

6) перегляду ухвал слідчого судді.

Право звертатися з проханням про застосування спрощеної процедури видачі реалізується за наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу, оформленої у присутності захисника та затвердженої слідчим суддею. У разі одержання відповідної заяви видача можлива без проведення в повному обсязі перевірки наявності можливих перешкод для видачі. Процедура спрощеного порядку видачі особи регламентована ст. 588 КПК.

2. Особам, стосовно яких розглядається питання про видачу і які не володіють державною мовою України, слід обов\’язково повідомляти та роз\’яснювати право робити заяви, заявляти клопотання, виступати в суді мовою, якою вони володіють, користуватися послугами перекладача, а також отримати переклад судового рішення та рішення центрального органу України мовою, якою вони користувалися під час розгляду. Залучення перекладача, його права та обов\’язки визначені в ст. 68 КПК.

3. Обов\’язковим є повідомлення особі, яка є іноземцем і тримається під вартою та стосовно якої розглядається питання про видачу, права на зустрічі з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави. Такі зустрічі також повинні відбуватися в умовах, що забезпечують конфіденційність спілкування.