Category Господарське право

1. Господарська діяльність в умовах надзвичайного стану – особливого правового режиму діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, передбаченого Конституцією України, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов\’язки, – може здійснюватися з урахуванням обмежень та зобов\’язань, встановлених виданим відповідно до Конституції України указом Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

2. Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо учасників господарських відносин, заходи, що вживаються в умовах надзвичайного стану, а також відповідальність за порушення режиму надзвичайного стану визначаються законом про надзвичайний стан.

3. Правила цієї статті щодо здійснення господарської діяльності застосовуються також у разі оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Коментар:

1. Частина 1 ст. 416 Кодексу, говорячи про спеціальний режим господарювання в умовах надзвичайного стану, вказує на головні особливості цього режиму: обмеження та зобов\’язання щодо здійснення господарської діяльності. Такі обмеження встановлюються Указом Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Зміст правового режиму надзвичайного стану, порядок його введення та припинення дії, особливості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах надзвичайного стану, додержання прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб та відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану визначає Закон України від 16.03.2000 р. \”Про правовий режим надзвичайного стану\”. Закон України від 08.06.2000 р. \”Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру\” визначає організаційні та правові основи захисту об\’єктів виробничого і соціального призначення, довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не менше як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров\’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров\’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.

2. Частина 2 коментованої статті звертає увагу безпосередньо на повноваження державних органів щодо учасників господарських відносин, заходів що вживаються, а також на відповідальність за порушення режиму надзвичайного стану.

Заходи правового режиму надзвичайного стану вводяться з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров\’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану. Згідно зі ст. 16 Закону України від 16.03.2000 р. \”Про правовий режим надзвичайного стану\” Указом Президента України про введення надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в\’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об\’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких

5) заборона страйків.

У разі введення надзвичайного стану з підстав виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров\’ю значних верств населення, можуть здійснюватися додаткові заходи щодо учасників господарських відносин:

1) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;

2) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об\’єктів, діяльність яких не пов\’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;

3) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов\’язковою компенсацією понесених втрат;

4) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт.

У разі введення надзвичайного стану з усіх інших підстав, визначених ст. 4 Закону України від 16.03.2000 р. \”Про правовий режим надзвичайного стану\”, додатково можуть здійснюватися такі заходи щодо учасників господарських відносин:

1) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;

2) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а в підприємств, установ і організацій – також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;

3) заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;

4) регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматорських радіопередавальних засобів та радіовипромінювальних пристроїв особистого і колективного користування.

В умовах надзвичайного стану органи державної влади та місцевого самоврядування, а також військове командування та його представники здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України та законами України, які не можуть бути відповідно припинені чи обмежені і забезпечують виконання заходів, передбачених Законом України від 16.03.2000 р. \”Про правовий режим надзвичайного стану\”:

• Верховна Рада України приймає рішення про продовження сесії або її роботи в пленарних засіданнях протягом усього періоду дії надзвичайного стану. Якщо Указ Президента України про введення надзвичайного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях виданий у міжсесійний період, Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання і працює у сесійному режимі. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування надзвичайного стану.

• Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності зобов\’язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їх повноважень.

• Органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування у взаємодії з відповідним військовим командуванням під час дії надзвичайного стану здійснюють заходи, передбачені Законом України від 16.03.2000 р. \”Про правовий режим надзвичайного стану\”, та забезпечують контроль за додержанням громадського порядку, забезпеченням конституційних прав і свобод громадян, їх безпеки, захисту інтересів держави на відповідних територіях. Вказані органи мають право видавати, в межах своєї компетенції, обов\’язкові до виконання на відповідній території, в тому числі спільні, рішення, розпорядження, накази і директиви з питань забезпечення режиму надзвичайного стану. Координує діяльність цих органів Рада національної безпеки і оборони України, а в частині, що не належить до повноважень Ради національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України.

В умовах надзвичайного стану органам, що здійснюють управління на відповідній території, Указом Президента України про введення надзвичайного стану, затвердженим Законом України, визначаються межі додаткових повноважень для здійснення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також для ліквідації загрози безпеці громадян згідно зі ст. 13 Закону України від 16.03.2000 р. \”Про правовий режим надзвичайного стану\”. 

Порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану тягнуть за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

3. Правила щодо здійснення господарської діяльності в умовах надзвичайного стану також застосовуються при оголошенні окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації. Крім Закону України від 16.03.2000 р. \”Про правовий режим надзвичайного стану\”, спеціальний режим господарювання в зазначених зонах також регламентується Законами України \”Про зону надзвичайної екологічної ситуації\” від 13.07.2000 р.; \”Про охорону навколишнього природного середовища\” від 25.06.91 р., \”Про аварійно-рятувальні служби\” від 14.12.99 р. та іншими законами, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 13.07.2000 р. \”Про зону надзвичайної екологічної ситуації\” зона надзвичайної екологічної ситуації – це окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, тобто надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

У випадку запровадження в межах зони надзвичайної екологічної ситуації правового режиму надзвичайного стану відповідно до Закону України від 16.03.2000 р. \”Про правовий режим надзвичайного стану\” можуть запроваджуватися, зокрема, такі заходи щодо учасників господарських відносин:

– встановлення особливого режиму в\’їзду і виїзду;

– встановлення тимчасової заборони на будівництво нових і розширення діючих підприємств та інших об\’єктів, діяльність яких не пов\’язана з ліквідацією надзвичайної екологічної ситуації або із забезпеченням життєдіяльності населення;

– проведення мобілізації ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, зміна режиму їх роботи та профілю виробничої діяльності в межах, необхідних для проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;

– примусове відчуження об\’єктів права приватної власності з обов\’язковим наступним повним відшкодуванням їх вартості;

– виконання комплексу робіт щодо нормалізації екологічного стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації.

Згідно зі ст. 12 Закону України від 13.07.2000 р. \”Про зону надзвичайної екологічної ситуації\” рішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану, можуть встановлюватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення тимчасової заборони на:

– будівництво та функціонування об\’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

– застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин (хімічних, радіоактивних, токсичних, вибухових, окислювальних, горючих, біологічних агентів тощо), засобів захисту рослин, сукупність властивостей яких і/або особливості їх стану можуть погіршувати екологічну ситуацію в цій зоні;

– функціонування санаторно-курортних закладів;

– провадження будь-якої іншої діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку для людей, рослинного, тваринного світу та інших природних об\’єктів.