Category Господарське право

1. До укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Коментар:

1. Для укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах окрім загальних положень ГК України щодо вільного волевиявлення сторін необхідно застосовувати нормативно-правові акти, які регулюють такий вид правовідносин. У сфері укладення господарських договорів на біржі спеціальним нормативно-правовим актом виступає Закон України \”Про товарну біржу\” від 10.12.91 р. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до вказаного Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу. Угода визнається біржовою операцією за наявності сукупності трьох умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

2. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, Служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам. Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до чинного законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв\’язання спорів з цих питань. Спори, що виникають по біржових угодах, вирішуються в порядку, встановленому законодавством України, статутом товарної біржі та біржовими правилами (ст. 20 Закону). Законом України \”Про оподаткування прибутку підприємств\” від 28.12.94 р. визначено поняття деривативів та їх види. Дериватив – стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов\’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів, порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. До деривативів належать наступні документи:

Форвардний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов\’язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред\’являтися виключно емітенту такого форвардного контракту. Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов\’язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту. Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Ф\’ючерсний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов\’язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов\’язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона ф\’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Покупець ф\’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов\’язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов\’язань опціонного контракту можуть пред\’являтися виключно емітенту опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються наступним чином:

– фондовий дериватив – стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених засадах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів встановлюються державним органом, на який покладаються функції регулювання ринку цінних паперів;

– валютний дериватив – стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених засадах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України;

– товарний дериватив – стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу товарних деривативів установлюються органом, на який покладаються функції регулювання товарного біржового ринку.

Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.99 р. N 632, затверджені вимоги до типових форм форвардного, ф\’ючерсного контрактів і опціону. Питання, пов\’язані з торгівлею сільськогосподарською продукцією, з метою реалізації положень Концепції організації біржового сільськогосподарського ринку регулюються постановою Кабінету Міністрів України \”Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку\” від 17.11.95 р. N 916 та Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, затвердженими наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 03.04.96 р. N 103/44/62. Особливості укладення господарських договорів щодо цінних паперів передбачені Законом України \”Про цінні папери та фондовий ринок\” від 23.02.2006 р. N 3480-IV. Укладення договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів здійснюються на фондовій біржі. У торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства. Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Учасниками фондового ринку є емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку. Емітент – юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов\’язання щодо них перед їх власниками. Інвестори в цінні папери – фізичні та юридичні особи, резиденти й нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку – неприбуткове об\’єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Професійні учасники фондового ринку – юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України. На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку. Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, порядок її видачі та анулювання встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами – господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України \”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців\”, вона має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов\’язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі. Членство у фондовій біржі припиняється в разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами. Фондова біржа зобов\’язана оприлюднювати та надавати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі; перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу; обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Спеціальним законом передбачається також форма, істотні умови окремих видів договорів. Наприклад, договір доручення, договір комісії або договір про управління цінними паперами повинен містити права та обов\’язки торговця цінними паперами стосовно його клієнта, умови укладення договорів щодо цінних паперів, порядок звітності торговця перед його клієнтом, порядок і умови виплати торговцю винагороди і укладається з торговцем цінними паперами в письмовій формі. Основна особливість біржових угод полягає в тому, що всі договори на біржі, як правило, мають право укладати лише члени біржі, які за дорученням інших осіб також мають право укладати угоди.

Для збільшення обсягів експорту конкурентоспроможної продукції та послуг, удосконалення технологій, залучення інвестицій і кредитів, забезпечення науково-технічного і технологічного оновлення вітчизняного виробництва, зміцнення міжнародних зв\’язків, підвищення міжнародного іміджу держави, розвитку ділового туризму в регіонах України, активізації інноваційного процесу та виробничої кооперації набула розповсюдження така організаційна форма встановлення комерційних зв\’язків, як ярмарок. Ярмарок – захід, який безпосередньо пов\’язаний з роздрібною або оптовою торгівлею, проводиться регулярно в певному місці та у визначений строк. Ярмарки класифікуються за місцем проведення, статусом, тематикою. За місцем проведення ярмарки поділяються на такі, що проводяться в Україні, та такі, що проводяться за кордоном, за статусом – на міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні (місцеві). Указом Президента України \”Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі\” від 11.07.95 р. N 603/95 вирішено питання щодо створення при Національному виставочному центрі при Кабінеті Міністрів України постійно діючого Міжгалузевого інформаційно-комерційного центру з проведення оптово-промислових ярмарків, збирання, аналізу і систематизації комерційних пропозицій; утворення Міжвідомчого комітету з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків; затвердження Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків. З метою підвищення ефективності виставково-ярмаркової діяльності в Україні, створення належних умов для участі вітчизняних підприємств, установ та організацій у виставках і ярмарках, поліпшення взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади у виставково-ярмарковій сфері постановою Кабінету Міністрів України \”Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні\” від 22.08.2007 р. N 1065 утворено Раду з питань виставково-ярмаркової діяльності при Кабінеті Міністрів України та затверджено Положення про Раду з питань виставково-ярмаркової діяльності, Концепцію розвитку виставково-ярмаркової діяльності. Учасники безпосередньо демонструють свої товари, послуги, продукцію тощо на ярмарках з метою укладення з покупцями відповідних договорів щодо їх реалізації.

Згідно з листом Вищого арбітражного суду України \”Про підвідомчість спорів, що виникають при укладанні договорів на ярмарках оптового продажу товарів\” від 08.05.92 р. N 01-18/552 спори, які виникають при укладенні договорів на ярмарках оптового продажу товарів, підвідомчі господарським судам України, окрім випадків, коли позовна заява зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, із тих же підстав знаходиться на вирішенні у третейському суді.

Аукціон – спосіб продажу товарів з торгів у визначений час покупцеві, що запропонував найвищу ціну (простий аукціон), система торгівлі цінними паперами, кредитними ресурсами за допомогою брокерів на фондовій біржі та розпродаж. Особливістю слід вважати те, що договір укладається організатором торгів з особою, що їх виграла. На сьогодні відсутній єдиний уніфікований акт, що регулює порядок проведення аукціонів. Численними нормативно-правовими актами щодо окремих видів майна виступають постанова Кабінету Міністрів України \”Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна\” від 22.12.97 р. N 1448, наказ Фонду державного майна України \”Про затвердження Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю\” від 22.09.2000 р. N 1976, наказ Фонду державного майна України \”Про затвердження Положення про порядок визначення початкової ціни вбудованих приміщень при їх продажу на аукціоні або за конкурсом\” від 13.01.97 р. N 23 та ін.