Науково-практичний коментар до ст. 201 Господарського кодексу України
Стаття 201. Загальногосподарські (публічні) гарантії виконання зобов\’язань
1. З метою нейтралізації несприятливих наслідків від економічних злочинів законом може бути передбачено обов\’язок комерційних банків, страховиків, акціонерних товариств та інших суб\’єктів господарювання, які залучають кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб, передавати частину своїх коштів для формування єдиного страхового фонду публічної застави.
Коментар:
1. Стаття, що коментується, передбачає можливість створення єдиного страхового фонду публічної застави з метою мінімізації негативних наслідків, які настали від економічних злочинів. Такі несприятливі наслідки в першу чергу можуть бути викликані недостатністю або відсутністю наявних коштів для відшкодування збитків, завданих злочинними діяннями. За характером економічні злочини виникають у сфері господарської діяльності, тому суб\’єкти господарювання, що залучають кошти або цінні папери від громадян і юридичних осіб, повинні забезпечити власні фінансові ризики резервним (страховим) фондом.
Страховий фонд публічної застави має формуватися шляхом обов\’язкової передачі власних коштів комерційними банками, страховиками, акціонерними товариствами та іншими суб\’єктами господарювання, яким у встановленому законом порядку надано право залучати кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб.
Національне законодавство вже має практику створення фондів коштів, які спрямовуються на відшкодування збитків, що виникли в результаті негативних наслідків нестабільної діяльності фінансових установ. Доречно було б узяти за законодавчу основу регламентування питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який створено з аналогічною метою.
Однак законодавець, приймаючи рішення про можливість створення саме єдиного фонду, не врахував, що в нього мають централізовано надходити кошти від різних за видами господарської діяльності суб\’єктів господарювання. Тому при створенні такого фонду слід приділити належну увагу переліку коштів та цінних паперів, що можуть вноситися як заставні елементи.
На сьогодні в чинному законодавстві, крім статті, що коментується, порядок створення та засади функціонування єдиного страхового фонду публічної застави не регламентовані.