Category Господарське право

1. У разі здійснення окремими учасниками господарських відносин зовнішньоекономічної діяльності, пов\’язаної з одержанням незаконної переваги на ринку України (здійснення демпінгового імпорту, субсидованого імпорту, а також інших дій, які визначаються законом як недобросовісна конкуренція), що завдало шкоди економіці України або спричинило загрозу виникнення такої шкоди, до цих учасників відносин можуть бути застосовані антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи відповідно до закону.

2. Порядок визначення розміру шкоди (загрози шкоди) економіці України та застосування заходів, зазначених у цій статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Коментар:

Порушником правил ведення господарської діяльності, до якого можуть бути застосовані антидемпінгові заходи, є спеціальний суб\’єкт – учасник зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України \”Про зовнішньоекономічну діяльність\” N 959-XII від 16.04.91 р. зовнішньоекономічною є діяльність суб\’єктів господарської діяльності України та іноземних суб\’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Порушення правил ведення господарської діяльності в даному випадку – це здійснення суб\’єктом господарювання зовнішньоекономічної діяльності, пов\’язаної з одержанням незаконної переваги на ринку України, що завдало шкоду економіці України або спричинило загрозу виникнення такої шкоди.

Діяльність, пов\’язана з одержанням незаконної переваги на ринку України, може полягати у здійсненні суб\’єктом господарювання:

– демпінгового імпорту;

– субсидованого імпорту;

– інших дій, які визначаються законом як недобросовісна конкуренція.

Поняття демпінгу, імпорту та антидемпінгових заходів визначені в Законі України \”Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту\” N 330-XIV від 22.12.98 р.:

– демпінг – це ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару;

– імпорт – це ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), призначеного для споживання у цій країні імпорту;

– антидемпінгові заходи – це попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування.

Антидемпінгові заходи застосовуються до порушника під час (попередні антидемпінгові заходи) або за результатами (остаточні антидемпінгові заходи) антидемпінгового розслідування.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади – Міністерством, Державною митною службою України, а також Комісією.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 цього Закону попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися шляхом запровадження справляння попереднього антидемпінгового мита. Розмір ставки попереднього антидемпінгового мита встановлюється відповідним рішенням Комісії.

Згідно з ч. 9 ст. 15 Закону рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів (тобто остаточного антидемпінгового мита) приймається у разі, якщо:

1) за результатами антидемпінгового розслідування Комісією було остаточно встановлено факт наявності демпінгу і шкоди;

2) заінтересований експортер, за винятком випадку анулювання своїх зобов\’язань, матиме можливість подати Міністерству свої коментарі, які можуть бути враховані при розгляді відповідного питання на засіданні Комісії.

Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб\’єкта господарювання, який здійснює субсидований імпорт, врегульовано Законом України \”Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту\” N 331-XIV від 22.12.98 р.

Відповідно до ст. 1 Закону субсидований імпорт – це ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару.

Під час проведення або за результатами антисубсидиційного розслідування відповідно до даного Закону до порушника застосовуються попередні (компенсаційне попереднє мито) або остаточні (компенсаційне остаточне мито) компенсаційні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 даного Закону проведення антисубсидиційного розслідування в Україні здійснюється Міністерством, Службою та Комісією.

Підстави та порядок застосування санкцій до суб\’єкта господарювання за вчинення ним дій, які охоплюються поняттям \”недобросовісна конкуренція\”, визначені Законом України \”Про захист від недобросовісної конкуренції\” N 236/96-ВР від 07.06.96 р.

Відповідно до ст. 1 Закону недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Главами 2 – 4 цього Закону визначений перелік дій, які вважають недобросовісною конкуренцією, а саме:

1) неправомірне використання ділової репутації господарюючого суб\’єкта:

– неправомірне використання чужих позначень, матеріалів, упаковки;

– неправомірне використання товару іншого виробника;

– копіювання зовнішнього вигляду виробу;

– порівняльна реклама;

2) створення перешкод господарюючим суб\’єктам (підприємцям) у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції:

– дискредитація господарюючого суб\’єкта (підприємця);

– купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом;

– схилення до бойкоту господарюючого суб\’єкта;

– схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника);

– схилення господарюючого суб\’єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом;

– підкуп працівника постачальника;

– підкуп працівника покупця (замовника);

– досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

3) неправомірне збирання, оголошення та використання комерційної таємниці:

– неправомірне збирання комерційної таємниці;

– неправомірне розголошення комерційної таємниці;

– схилення до розголошення комерційної таємниці;

– неправомірне використання комерційної таємниці.

Згідно із ст. 20 Закону України \”Про захист від недобросовісної конкуренції\” вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення Антимонопольним комітетом України штрафів, передбачених цим Законом, а також адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.

Порядок визначення наявності заподіяння значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику в результаті імпорту певного товару на територію України регламентований Законом України \”Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну\” N 332-XIV від 22.12.98 р.

Згідно зі ст. 13 даного Закону компетентні державні органи при проведенні відповідного розслідування для визначення наявності шкоди, заподіяної національному товаровиробнику в результаті імпорту певного товару на територію України, повинні:

1) встановити такі обставини:

а) тенденції імпорту в Україну, що є об\’єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту;

б) факт (факти) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту;

в) наявність причинно-наслідкового зв\’язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення, заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди;

2) дослідити наступні фактори:

а) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

б) ціну імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;

в) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об\’єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися); продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо.

При встановленні загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику в результаті імпорту певного товару на територію України компетентний державний орган повинен врахувати:

1) ступінь зростання обсягів експорту в Україну товару, що є об\’єктом спеціального розслідування;

2) експортний потенціал країн походження або країн експорту, який уже склався або ймовірно складеться в майбутньому, а також можливість того, що зазначений потенціал використовуватиметься для експорту в Україну цього товару;

3) тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника.