Науково-практичний коментар до ст. 247 Господарського кодексу України
Стаття 247. Скасування державної реєстрації суб\’єкта господарювання за порушення закону
1. У разі здійснення суб\’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб\’єкта та його ліквідації.
2. Скасування державної реєстрації суб\’єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб\’єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
Коментар:
Скасування державної реєстрації та ліквідація застосовуються за рішенням суду у разі здійснення суб\’єктом господарювання діяльності, що суперечить:
– закону;
– установчим документам (засновницькому договору чи статуту).
Порядок скасування державної реєстрації та ліквідації суб\’єкта господарювання регламентований ГК України, а також Законом України \”Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців\” N 775-IV від 10.05.2003 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 59 ГК України суб\’єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України скасування державної реєстрації позбавляє суб\’єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб\’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу згідно з вимогами цього Кодексу.
Відповідно до ст. 38 Закону України \”Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців\” суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов\’язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов\’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
– визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, які допущені при створенні юридичної особи та які не можна усунути;
– провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
– невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
– неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
– наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов\’язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.