Науково-практичний коментар до ст. 256 Господарського кодексу України
Стаття 256. Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей
1. У разі встановлення факту дискредитації суб\’єкта господарювання Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, що визначені законодавством або цим рішенням.
Коментар:
У разі встановлення факту поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, які пов\’язані з особою чи діяльністю господарюючого суб\’єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб\’єкта (підприємця), Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, що визначені законодавством або цим рішенням.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов\’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Якщо недостовірна інформація міститься в документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв\’язку з його припиненням, така відповідь та простування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.