Науково-практичний коментар до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України
Стаття 4. Способи захисту, які застосовуються судом
1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права,
свободи та інтереси фізичних осіб,
права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб,
визначений законами України.
1. Коментована
стаття сама по собі, всупереч назві, способи захисту прав, свобод та
інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, державних та
суспільних інтересів не визначає, а
відсилає до законів України. Способи захисту прав та інтересів стосовно різних форм захисту визначаються главою
3 розділу І ЦК України.
2. Головною
формою захисту цивільних прав та інтересів є судова форма. Зазначена Концепція вважає судочинство найдієвішим інститутом забезпечення верховенства права
(п. 1 розділу IV). Тому ЦК України і передбачає широке коло способів захисту
права в суді. Перш за все способом
захисту права є його визнання судом. У разі юридичного сумніву
(фактичного може і не бути) у наявності
матеріального правовідношення суд за заявою осіб, при наявності юридичних
фактів гіпотези відповідної норми матеріального права, постановляє рішення про
визнання права (наприклад, визнання батьківства судом – ст. 182 СК
України). Однак визнання може бути і
негативним, якщо суд своїм рішенням визнає відсутність правовідношення
між особами (наприклад, задоволення судом позову про оспорювання батьківства –
ст. 137 СК України).
Подібним до цього є і такий спосіб захисту права як визнання правочину
недійсним.
Наступним способом є припинення дії, яка порушує
право, наприклад, задоволення позову про усунення перешкод у користуванні своєю річчю. Судовим рішенням про
присудження суд може застосувати
також такі способи як відновлення становища, яке існувало до порушення,
примусове виконання обов\’язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи
відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди і т.
ін.
Особливими
способами захисту права є зміна і припинення
правовідношення. Ці способи застосовуються судом у разі пред\’явлення перетворювальних позовів та
винесення відповідних рішень по них.
В юридичній літературі та в судовій практиці наявність таких позовів та рішень іноді заперечують.
Вважаю, що така позиція протирічить, перш за все, пунктам 6, 7 ст. 16 ЦК
України. Крім того, й інші норми
права їх передбачають. Так, якщо суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,
він припиняє правовідношення між
подружжям. Припиняючи право на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, суд
постановляє рішення про змінення правовідношення співвласності,
виключаючи особу із кола співвласників і
присуджуючи йому певну суму за його частку (ст. 365 ЦК України). Більш того,
хоча ст. 16 ЦК України і не передбачає
прямо такого способу захисту, як встановлення нового правовідношення на підставі існуючого, на мій погляд, такий спосіб
передбачений ст. 362 ЦК України.
3. Глава 3 розділу І ЦК України передбачає такі
способи захисту права як самозахист
цивільних прав (ст. 19) і захист права Президентом України, органами державної влади або органами місцевого
самоврядування, нотаріусом (ст.ст. 17-18). Автори Концепції зазначають, що
доступність до правосуддя не виключає можливості для особи вирішити свій спір у позасудовому порядку. Держава повинна
сприяти розвитку таких недержавних інституцій, як третейські суди, посередники
(медіатри) тощо, які допомагають залагодити
спір, не доводячи його до суду (п. 1 розділу II).