Науково-практичний коментар до ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України
Стаття 45. Участь у цивільному
процесі органів та осіб, яким законом
надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
1. У випадках,
встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав,
свобод та інтересів інших осіб, або
державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
2. Прокурор
здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку,
встановленому цим Кодексом та іншими законами,
і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного
процесу.
3. Органи
державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом
до участі в справі або взяти участь у справі
за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у
цивільному процесі для подання
висновків у справі є обов\’язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за
необхідне.
1. Коментована стаття містить правила про участь
у цивільному судочинстві не зовсім однорідних учасників, а тому коментар дається
автором у ряді випадків окремо з питань участі прокурора і з питань участі
інших органів та осіб, що вказані у даній статті.
2.Стаття 121 Конституції
України, стосовно судочинства, в якості
одного із завдань прокуратури передбачає представництво інтересів громадянина
або держави в суді у випадках, визначених законом. Стаття 34 Закону
України «Про прокуратуру» зазначає, що прокурор, який бере участь у розгляді
справ у суді, додержуючись принципу
незалежності суддів та підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог
закону про всебічний повний і об\’єктивний розгляд справ і постановлению
законних і обгрунтованих судових рішень.
Згідно змісту статті, формами представництва прокурора у суді є: 1) звернення до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або
державних чи суспільних інтересів; 2) участь у розгляді справ, відкритих
як за заявою прокукурора, так і інших осіб (див. також ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»). Підставами участі прокурора у
цивільному судочинстві є його
ініціатива, у випадках, визначених законом (наприклад, ст. 281 цього Кодексу), та за ініціативою
суду теж у випадках, визначених законом.
З. Згідно з
коментованою статтею у цивільній справі можуть брати участь також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини,
органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, якщо за законом вони можуть звертатися
до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів Інших осіб. Для всіх органів і осіб, зазначених у ст. 45 ЦПК,
передбачається тільки ця форма участі. Пред\’явлення заяви ними можливо за
наявності двох умов: а) якщо даним органам і особам стало відомо про порушення права; б) якщо за
законом вони мають право на пред\’явлення такої заяви в інтересах інших
осіб. Участь зазначених органів і осіб у
даній формі не виключає участі поряд з ними
тих осіб, в інтересах яких пред\’явлена заява. Законодавство найчастіше
передбачає пред\’явлення позовів на захист інтересів дітей: про позбавлення батьківських прав, про відібрання дитини, про визнання усиновлення недійсним, про
скасування усиновлення (ст. ст. 165, 170, 240 СК).
4.У формі вступу в справу за своєю ініціативою
або залучення судом для надання
висновку в справі поряд із прокурором можуть або повинні брати участь тільки органи державної влади і органи місцевого самоврядування. У судовій практиці у цій
формі беруть участь найчастіше органи опіки і піклування. Наданню
висновку по справах, наприклад, про виховання дітей, передує вивчення умов життя батьків, їх особистих якостей, думки
дитини тощо. Зазначені органи у цій
формі нагадують експертів, але вони мають юридичну заінтересованість і дають висновок не тільки по фактичних
обставинах, а й по суті справи.