Category Цивільне право

 

1. Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають цьому Кодексу, іншим законам, порушують інтереси спадкоємців.

2. До вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту застосовується позовна давність в один рік.

Коментар:

1. Внаслідок того, що дії виконавця заповіту можуть зачіпати майнові інтереси спадкоємців, закон надає останнім, а також їхнім законним представникам та органам опіки та піклування можливість оскарження цих дій.

Відповідальність виконавця заповіту настає у випадку невиконання або неналежного виконання ним своїх обов\’язків (наприклад, у разі, якщо він вийшов за межі наданих йому заповітом та законом повноважень; виконав заповідальні розпорядження всупереч розпорядженням спадкодавця або волі спадкоємців – якщо виконавця було призначено за згодою спадкоємців; у разі завдання спадкоємцям збитків через неповернення виконавцем заповіту документа, який засвідчував його повноваження (ч. 4 ст. 1294 ЦК); у разі завдання спадкоємцям або іншим особам збитків внаслідок недодержання вимог закону щодо негайного повідомлення про відмову від здійснення своїх обов\’язків тих спадкоємців та інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, а також внаслідок порушення обов\’язку щодо неможливості відмови від здійснення своїх повноважень, коли необхідно було вчинити невідкладні дії щодо виконання заповідальних розпоряджень (ч. 2, 3 ст. 1295 ЦК)).

Щодо вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту застосовується скорочений строк позовної давності тривалістю в один рік.

2. Якщо виконавець заповіту належним чином виконав усі розпорядження заповідача, а заповіт згодом було визнано недійсним, як добросовісний учасник правовідносин він звільняється від відповідальності. У даному випадку відповідачами по справі будуть ті спадкоємці за заповітом, які одержали спадкове майно, внаслідок відпадіння підстави появи у них прав на це майно.