Науково-практичний коментар до ст. 155-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України
Стаття 155-2. Обман покупця чи замовника
Обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами – суб\’єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг – тягне за собою накладення штрафу від двох до п\’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або вчинені у великих розмірах, – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п\’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Обманом покупців чи замовників у великих розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду у сумі, що перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Коментар:
Об\’єктом правопорушення є встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг населенню, а також законні інтереси покупців та замовників.
Предметом правопорушення можуть бути товари (зокрема, вироби, ШР виготовляються на замовлення) або грошові кошти – залежно від того, на отримання якого із цих двох видів майна було спрямовано дії винної особи.
Об\’єктивна сторона обману покупців та замовників полягає в діях, які набувають форми обмірювання, обважування, обраховування або іншого обману.
Обмірюванням є обманні дії, внаслідок яких покупцеві відпускається менше, а ніж належить товару, кількість якого визначається у встановлених одиницях довжини, площі й об\’єму. Обмірювання може вчинюватися у формі недоміру при продажі пиломатеріалів, тканини тощо, і у формі недоливу при продажі товару, що має консистенцію рідини (бензин, молочні продукти, пиво тощо).
Обважування – це відпуск покупцеві товарів меншої ваги, ніж та, яку відповідно до встановленої ціни належить відпустити за сплачену ним грошову суму.
Обраховування має вигляд або неправильного підрахунку вартості проданого товару й отримання внаслідок цього з покупця більшої, ніж належить, грошової суми, або неправильного підрахунку кількості одиниць товару, яка передається покупцеві, і передачі йому в такий спосіб меншої, ніж оплачена кількості товару.
Перевищення встановлених цін і тарифів – це відпуск покупцеві товарів за вищою, ніж встановлено відповідними документами підприємства торгівлі, громадського харчування, сфери послуг або громадянина – суб\’єкта підприємницької діяльності, ціною або тарифом, і отримання внаслідок цього з покупця більшої, ніж належить грошової суми.
Інший обман – це застосування будь-яких, крім зазначених, способів, за допомогою яких винний отримує від покупця чи замовника більшу грошову суму, ніж та, що має бути сплачена за товар чи послугу відповідно до встановлених цін чи тарифів. Іншим обманом є, зокрема, продаж зіпсованих товарів, продаж товарів нижчого сорту за ціною вищого тощо.
Обов\’язковою ознакою об\’єктивної сторони цього правопорушення є вчинення останнього лише під час реалізації товарів покупцям або надання послуг замовникам. Це може мати місце на підприємствах торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, комунального господарства, на ринках чи в інших місцях.
Склад цього правопорушення необхідно відмежовувати від складу злочину, передбаченого ст. 225 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значних розмірах. Відповідно примітки до зазначеної статті обманом покупців та замовників у значних розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду в сумі, що перевищує три неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо визначення розміру матеріальної шкоди під час притягнення до адміністративної відповідальності див. коментар до ст. 27 КпАП.
Суб\’єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом.
Суб\’єктом правопорушення можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадяни – суб\’єкти підприємницької діяльності. Особа, Що укладає і здійснює окрему угоду, предметом якої є продаж її власного майна, не може визнаватися суб\’єктом цього правопорушення. У випадках застосування особою обману покупця при здійсненні подібної угоди її дії за наявності підстав можуть бути кваліфіковані за ст. 51 КпАП як шахрайство.