Науково-практичний коментар до ст. 148-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України
Стаття 148-1. Порушення Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг
Здійснення дій, що призвели до зниження якості функціонування телекомунікаційних мереж, або самовільне (без відома оператора телекомунікацій) отримання телекомунікаційних послуг – тягне за собою накладення штрафу в розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою Цієї статті, – тягнуть за собою відшкодування збитків, завданих оператору, та накладення штрафу в розмірі від п\’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментар:
Об\’єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини в сфері зв\’язку та у сфері власності. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційна мережа – це комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та(або) приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, про які йдеться у назві статті, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720, а їх дія поширюється на відносини операторів, провайдерів телекомунікацій, які згідно із законодавством надають телекомунікаційні послуги у телекомунікаційних мережах загального користування, юридичних та фізичних осіб – споживачів телекомунікаційних послуг (див. коментар до ст. 144 КпАП).
Відповідно до п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг на споживача покладається низка обов\’язків, зокрема: використовувати кінцеве обладнання, на яке видано документ про підтвердження його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій; не допускати використання свого кінцевого обладнання для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації телекомунікаційних мереж, підтримки їх цілісності та взаємодії, захисту інформаційної безпеки мереж, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам; не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання для надання телекомунікаційних послуг третім особам; укласти договір та виконувати його умови; своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги; користуватися тільки такими лічильниками обліку тривалості телекомунікаційних послуг, на які видано документ про підтвердження їх відповідності вимогам законодавства, та періодично проводити їх метрологічну повірку в установленому законодавством порядку; дотримуватися правил (порядку) користування кінцевим обладнанням у пунктах колективного користування; утримувати кінцеве обладнання у справному стані; повідомляти на запит оператора, провайдера тип кінцевого обладнання, що використовується для отримання телекомунікаційних послуг. Кінцеве обладнання необхідно розуміти як обладнання, яке може використовуватись як індивідуальний пристрій і як відомча телекомунікаційна мережа.
Об\’єктивна сторона першого правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, полягає у вчиненні дій, що призвели до зниження якості функціонування телекомунікаційних мереж. Такі дії можуть бути вчинені шляхом пошкодження споживачем телекомунікаційного обладнання, телекомунікаційної мережі доступу (частини телекомунікаційної мережі між пунктом закінчення телекомунікаційної мережі та найближчим вузлом (центром) комутації включно) або шляхом вчинення інших дій, які спричинили погіршення функціонування телекомунікаційних мереж. Відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг кожний випадок пошкодження споживачем телекомунікаційного обладнання та ліній, які перебувають на балансі оператора, оформляється актом, що підписується представником оператора та особою, з вини якої сталося пошкодження (за умови її виявлення). Якщо особа, з вини якої сталося пошкодження, відмовляється від підписання, акт підписується двома представниками оператора телекомунікацій. Усі витрати на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (зокрема, упущення вигоди) в установленому законодавством цивільно-правовому порядку покладаються на особу, з вини якої сталося пошкодження.
Об\’єктивна сторона другого правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, є вчиненням активних дій щодо отримання телекомунікаційних послуг без укладення договору про надання таких послуг або за припинення такого договору або з порушенням його умов. Визначення та умови надання телекомунікаційних послуг, а також визначення оператора телекомунікацій див. у коментарі до ст. 144 КпАП.
Частина 2 коментованої статті встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення означених правопорушень.
Суб\’єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Суб\’єктами правопорушень можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.