Category Адміністративне право

 

1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

2. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

3. Позовна заява повертається позивачеві, якщо:

1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

4) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) справа не підсудна цьому адміністративному суду;

7) якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб\’єкта владних повноважень, подано суб\’єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого частиною третьою статті 99 цього Кодексу.

4. Копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

5. Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.

6. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави для залишення судом позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, які створюють перешкоди для відкриття провадження у справі. Якщо такі підстави відпадуть, тоді провадження у справі може бути відкрито.

2. Особа, що подає позовну заяву, повинна враховувати положення цієї статті, щоб не створити підстав, які перешкоджатимуть відкриттю провадження у справі. Водночас суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Підстави залишення позовної заяви без руху

3. Дотримання вимог статті 106 КАСУ до позовної заяви є обов\’язковим. Якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до позовної заяви, зазначених у статті 106 КАСУ, суддя залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки (частина перша коментованої статті). Наприклад, такими недоліками можуть бути: відсутність документа, що підтверджує сплату судового збору; або сплата судового збору у меншому розмірі, ніж належить; відсутність контактної інформації про позивача чи відповідача; відсутність позовних вимог або їх формулювання у вигляді \”прошу розібратися у даному питанні\” чи \”прошу вжити відповідних заходів\”; неприєднання копій позовної заяви і доданих документів для відповідача (відповідачів) тощо.

Однак суд не повинен формально ставитися до виконання цього повноваження. Щоб ним скористатися, виявлені недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов\’язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі. Зокрема, не можуть бути перешкодою для відкриття провадження у справі такі недоліки, як помилка в назві документа (наприклад, \”скарга\”, а не \”позовна заява\” чи \”адміністративний позов\”), або помилка в найменуванні адміністративного суду (наприклад, \”Адміністративний суд м. Вінниця\” замість \”Вінницький окружний адміністративний суд\”), або відсутність у позовній заяві посилання на достатню кількість доказів, що можуть підтвердити обставини у справі тощо. Навіть відсутність поштової адреси відповідача – суб\’єкта владних повноважень не повинна бути підставою для залишення позовної заяви без руху, якщо дізнатися її для суду не є проблемою.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху

4. Про залишення позовної заяви без руху суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху не лише зазначаються недоліки позовної заяви, а й визначається спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказівки на недоліки позовної заяви і спосіб їх усунення мають бути чіткими і зрозумілими.

Строк для усунення недоліків належить до процесуальних строків, тривалість яких встановлює суд. При цьому суддя має врахувати зміст конкретної дії, яку повинен вчинити позивач для усунення недоліку. У разі необхідності строк для усунення недоліків може бути продовжений.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху викладається окремим документом (пункт 1 частини четвертої статті 160 КАСУ) і складається з урахуванням загальних вимог до ухвали суду, встановлених статтею 165 КАСУ.

5. За наявності підстав суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений для прийняття рішення щодо відкриття провадження у справі, тобто не пізніше наступного (робочого) дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду (частина третя статті 107 КАСУ).

6. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направляється поштою на адресу особи, яка її подала. Оскільки така ухвала створює перешкоди для судового провадження у справі, то частина п\’ята коментованої статті надає право оскаржити її у загальному порядку – за правилами розділу IV \”Перегляд судових рішень\” КАСУ.

Слід також зазначити, що ухвала про залишення позовної заяви без руху, постановлена суддею Вищого адміністративного суду України (у випадках, коли Вищий адміністративний суд діє як суд першої інстанції), є остаточною і оскарженню не підлягає.

Наслідки залишення позовної заяви без руху

7. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суддя постановляє ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, і позовна заява вважається поданою в день її первинного подання до адміністративного суду (частина друга коментованої статті). Це має значення тоді, коли позовну заяву подано в межах строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, але недоліки усунуто після закінчення цього строку. У цьому випадку строк для звернення з адміністративним позовом не вважається пропущеним.

Якщо позивач своєчасно не усунув недоліків позовної заяви, суддя своєю ухвалою повертає заяву особі, яка її подала (пункт 1 частини третьої коментованої статті).

8. Згідно з частиною шостою коментованої статті, залишення позовної заяви без руху не позбавляє особу навіть після закінчення строку для усунення недоліків права знову звернутися до адміністративного суду з тотожним адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав), виправивши недоліки позовної заяви. Суддя вирішуватиме питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі як за новою позовною заявою.

Підстави повернення позовної заяви

9. Частина третя коментованої статті визначає перелік підстав для повернення позовної заяви. Ними є такі підстави:

1) позивач у встановлений строк не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху;

2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання (не плутати із заявою позивача про відмову від адміністративного позову відповідно до статті 51 КАСУ, оскільки відмова від позову можлива лише після відкриття провадження у справі і має наслідком закриття провадження у справі, що перешкоджає можливості звернутися з тотожним позовом пізніше. Відкликання позовної заяви можливе до і після відкриття провадження у справі і не є перешкодою для повторного подання позовної заяви з тими самими вимогами);

3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності (відповідно до статті 48 КАСУ адміністративна процесуальна дієздатність належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь; крім того, адміністративна процесуальна дієздатність належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам);

4) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (хто може бути представником і які документи можуть підтверджувати повноваження представника, визначено у статтях 56 – 58 КАСУ);

5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (виявити тотожну справу у провадженні адміністративного суду можливо за умови повноцінного функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до Закону України \”Про доступ до судових рішень\” – судді нескладно буде перевірити наявність ухвали про відкриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав);

6) справа не підсудна цьому адміністративному суду (для застосування цієї підстави достатньо, щоб при поданні позовної заяви було порушено хоча б одне правило предметної, територіальної чи інстанційної підсудності, що визначені статтями 18 – 20 цього Кодексу. В ухвалі про повернення позовної заяви суд повинен вказати адміністративний суд, якому підсудні вимоги позивача, або ж вказати, які саме правила підсудності необхідно врахувати при поданні позовної заяви. Якщо даному адміністративному суду не підсудна частина вимог позовної заяви, то суддя адміністративного суду (однією або двома ухвалами) відкриває провадження у справі у підсудній йому частині, а щодо решти вимог – постановляє повернути позовну заяву, щоправда, без фактичного повернення позовної заяви із додатками позивачеві. Якщо ж справа не лише не належить до підсудності цього адміністративного суду, а її взагалі не можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, то зазначена підстава не застосовується, – суд повинен відмовити у відкритті провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАСУ).

Перелік підстав для повернення позовної заяви є вичерпним.

Ухвала про повернення позовної заяви та її оскарження

10. За наявності хоча б однієї із зазначених підстав суддя постановляє ухвалу про повернення позовної заяви у строк, встановлений для прийняття рішення щодо відкриття провадження у справі, тобто не пізніше наступного (робочого) дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду (частина третя статті 107 КАСУ).

Ухвала про повернення позовної заяви викладається окремим документом (пункт 2 частини четвертої статті 160 КАСУ) і складається з урахуванням загальних вимог до ухвали суду, встановлених статтею 165 КАСУ, із зазначенням конкретної підстави для її постановлення.

11. Частина четверта коментованої статті передбачає, що копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї документами та іншими матеріалами.

Оскільки така ухвала створює перешкоди для судового провадження у справі, то частина п\’ята коментованої статті надає право оскаржити її в загальному порядку – за правилами розділу IV \”Перегляд судових рішень\” КАСУ.

Ухвала про повернення позовної заяви, постановлена суддею Вищого адміністративного суду України (у випадках, коли Вищий адміністративний суд діє як суд першої інстанції), є остаточною й оскарженню не підлягає.

Наслідки повернення позовної заяви

12. Жодна з підстав для повернення позовної заяви, що передбачені у коментованій статті, не позбавляє права повторного звернення з тотожним адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав) до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина шоста коментованої статті). Суддя вирішуватиме питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі як за новою позовною заявою.