Стаття 15. Особливості випуску електронних грошей і здійснення операцій з ними
Стаття 15. Особливості випуску електронних грошей і здійснення операцій з ними
15.1. Електронні гроші – одиниці вартості, які зберігаються
на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими
особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов\’язанням
цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.
Випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк.
Банк, що здійснює випуск електронних грошей, бере на себе
зобов\’язання з їх погашення.
Випуск електронних грошей здійснюється шляхом їх надання
користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або
безготівкові кошти.
Банк, що здійснює випуск електронних грошей, зобов\’язаний
погашати випущені ним електронні гроші на вимогу користувача.
Користувачем електронних грошей може бути суб\’єкт
господарювання або фізична особа. Користувач – суб\’єкт
господарювання має право використовувати електронні гроші для
здійснення оплати товарів, робіт та послуг. Користувач – фізична
особа має право використовувати електронні гроші для здійснення
оплати товарів, робіт та послуг і переказувати електронні гроші
іншим користувачам – фізичним особам.
Користувач – суб\’єкт господарювання має право отримувати
електронні гроші та пред\’являти їх до погашення лише в обмін на
безготівкові кошти.
Користувач – фізична особа має право отримувати електронні
гроші та пред\’являти їх до погашення в обмін на готівкові або
безготівкові кошти.
Суб\’єкт господарювання, який приймає електронні гроші як
оплату платежу за товари, роботи, послуги, має право
використовувати отримані електронні гроші виключно для обміну на
безготівкові кошти або повертати їх користувачам у разі повернення
ними відповідно до Закону України \”Про захист прав споживачів\”
товарів, придбаних за електронні гроші.
15.2. Банк, що має намір здійснювати випуск електронних
грошей, зобов\’язаний до початку їх випуску узгодити з Національним
банком України правила використання електронних грошей у порядку,
встановленому нормативно-правовим актом Національного банку
України.
Порядок здійснення операцій з електронними грошима та
максимальна сума електронних грошей на електронному пристрої, що
перебуває в розпорядженні користувача, визначаються
нормативно-правовими актами Національного банку України.
15.3. Банк має право здійснювати випуск електронних грошей,
номінованих лише в гривні.
Банк має право випускати електронні гроші на суму, яка не
перевищує суму отриманих ним грошових коштів.
15.4. Комерційні агенти мають право здійснювати:
надання електронних грошей користувачам без зобов\’язання щодо
їх погашення (розповсюдження електронних грошей) (комерційний
агент з розповсюдження);
надання користувачам засобів поповнення електронними грошима
електронних пристроїв (комерційний агент з поповнення);
обмін електронних грошей, випущених однією особою, на
електронні гроші іншої особи (обмін електронних грошей) (агент з
обмінних операцій);
приймання електронних грошей в обмін на
готівкові/безготівкові гривні (комерційний агент з розрахунків).
Комерційним агентом з розрахунків може бути виключно банк і
небанківська фінансова установа, що має ліцензію на переказ коштів
без відкриття рахунків, видану Національним банком України.
Комерційний агент з розрахунків не має права передавати свої
повноваження за агентським договором іншим суб\’єктам
господарювання.
Приймання електронних грошей для оплати товарів, робіт та
послуг здійснюється іншими особами ніж особа, що здійснює випуск
електронних грошей, на підставі укладених договорів з особою, що
здійснює випуск електронних грошей та/або його комерційними
агентами з розрахунків.
Для виконання операційних та інших технологічних функцій, які
забезпечують використання електронних грошей, особа, що здійснює
випуск електронних грошей, має право залучати інших юридичних
осіб-резидентів.
{ Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004; в редакції Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 16. Документи на переказ
16.1. До документів на переказ відносяться розрахункові
документи, документи на переказ готівки, міжбанківські
розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що
використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.
Стаття 17. Порядок оформлення документів при проведенні
переказу
17.1. Форми розрахункових документів, документів на переказ
готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових
документів установлюються нормативно-правовими актами
Національного банку України. Форми документів на переказ, що
використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу,
установлюються правилами платіжних систем. Обов\’язкові реквізити
електронних та паперових документів на переказ, особливості їх
оформлення, оброблення та захисту встановлюються
нормативно-правовими актами Національного банку України.
{ Пункт 17.1 статті 17 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
17.2. Документ на переказ може бути паперовим або
електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на
переказ визначаються Національним банком України.
Документи за операціями із застосуванням електронних
платіжних засобів та інших документів, що використовуються в
платіжних системах для ініціювання переказу, можуть бути
паперовими та електронними. Вимоги до засобів формування
документів за операціями із застосуванням електронних платіжних
засобів визначаються платіжною системою з урахуванням вимог,
встановлених Національним банком України.
Стаття 18. Використання електронного підпису в банківській
системі України та суб\’єктами переказу коштів
18.1. Електронний документ на переказ має однакову юридичну
силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов\’язковим
реквізитом електронного документа на переказ.
18.2. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі
електронного цифрового підпису, для засвідчення електронного
документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами
Національного банку України.
18.3. Відповідальність за достовірність інформації, що
міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка
наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі
відповідальність несе банк або інша установа – учасник платіжної
системи.
18.4. Електронний документ на переказ, що не засвідчений
електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник
платіжної системи має передбачити під час приймання електронних
документів на переказ:
процедуру перевірки електронного підпису;
процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства
електронного документа на переказ.
У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа –
учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду,
заподіяну суб\’єктам переказу.
{ Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004; в редакції Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 19. Зберігання електронних документів та архіви
електронних документів
19.1. Порядок і строки зберігання, а також процедура знищення
електронних документів, що застосовуються при проведенні переказу,
встановлюються Національним банком України. Строки зберігання цих
документів мають бути не меншими, ніж строки, встановлені для
паперових документів аналогічного призначення.
19.2. Електронні документи зберігаються на носіях інформації
у формі, що дозволяє перевірити цілісність, достовірність та
авторство електронних документів на цих носіях. { Абзац перший
пункту 19.2 статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
У разі неможливості зберігання електронних документів
протягом часу, встановленого для відповідних паперових документів,
мають бути застосовані заходи щодо дублювання цих електронних
документів на декількох носіях інформації та їх періодичне
копіювання.
Копіювання електронних документів з метою їх подальшого
зберігання має здійснюватися згідно з існуючим в установах
порядком обліку та копіювання документів. При копіюванні
електронного документа з носія інформації обов\’язково має бути
виконана перевірка цілісності, достовірності та авторства даних на
цьому носії. { Абзац третій пункту 19.2 статті 19 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
У разі неможливості зберігання електронних документів із
забезпеченням цілісності даних на носіях інформації протягом
строку, встановленого для паперових документів, електронні
документи повинні зберігатися у вигляді завіреної установою
паперової копії.
19.3. Створення архівів електронних документів, подання
електронних документів до архівних установ України та їх
зберігання в цих установах здійснюються в порядку, встановленому
законодавством України.
Розділ IV
ІНІЦІЮВАННЯ ПЕРЕКАЗУ
Стаття 20. Право ініціювання переказу
20.1. Ініціатором переказу може бути платник, а також
отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної
вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених
законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно
на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках,
передбачених законом.
Стаття 21. Ініціювання переказу
21.1. Ініціювання переказу проводиться шляхом:
1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його
рахунок, розрахункового документа;
2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ
готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі;
3) подання ініціатором до відповідної установи – учасника
платіжної системи документа на переказ, що використовується у
відповідній платіжній системі для ініціювання переказу;
4) використання держателем електронного платіжного засобу для
оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у
готівковій формі;
5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному
списанні;
6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином
оформленого доручення на договірне списання;
7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за
допомогою платіжних пристроїв.
{ Пункт 21.1 статті 21 доповнено підпунктом 7 згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 22. Ініціювання переказу за допомогою розрахункових
документів
22.1. Ініціювання переказу здійснюється за такими видами
розрахункових документів:
1) платіжне доручення;
2) платіжна вимога-доручення;
3) розрахунковий чек;
4) платіжна вимога;
5) меморіальний ордер. { Пункт 22.1 статті 22 доповнено
підпунктом 5 згідно із Законом N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 }
Національний банк України має право встановлювати інші види
розрахункових документів.
22.2. Клієнт банку має право самостійно обирати види
розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені
цим Законом, для ініціювання переказу.
Платіжна вимога застосовується у випадках, коли ініціатором
переказу виступає стягувач або, при договірному списанні,
отримувач.
22.3. Розрахункові документи, за винятком платіжної
вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його
обслуговує. Платіжна вимога-доручення подається отримувачем коштів
безпосередньо до платника. Доставка платіжної вимоги-доручення до
платника може здійснюватися банком, що обслуговує отримувача
коштів, через банк, що обслуговує платника, а також за допомогою
засобів зв\’язку.
Стягувач має право подавати розрахункові документи, що
ініціюють переказ з рахунка банку-резидента, відкритого в
Національному банку України, безпосередньо до Національного банку
України.
22.4. Під час використання розрахункового документа
ініціювання переказу є завершеним: { Абзац перший пункту 22.4
статті 22 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
для платника – з дати надходження розрахункового документа на
виконання до банку платника; { Абзац пункту 22.4 статті 22 в
редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
для банку платника – з дати списання коштів з рахунка
платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх
обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка
платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі
обслуговування отримувача в іншому банку. { Абзац пункту 22.4
статті 22 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття
розрахункового документа на виконання.
22.5. Подання паперових розрахункових документів до банку має
здійснюватися клієнтом особисто, якщо інше не передбачено
договором.
Подання електронних розрахункових документів може
здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за
допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних
засобів, які забезпечують зв\’язок з програмно-технічними засобами
цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою
захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються
Національним банком України.
22.6. Обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі
зобов\’язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та
коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи)
згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій
України/реєстраційним (обліковим) номером платника
податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків
– фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа
відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей
документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника
банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього
розрахункового документа в порядку, встановленому
нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі
недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну
платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.
Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі
зобов\’язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та
коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи)
згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій
України/реєстраційним (обліковим) номером платника
податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків
– фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа
відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти
на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі
банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу
на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості
встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача,
зобов\’язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку,
що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У
разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду,
заподіяну суб\’єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує
отримувача.
{ Пункт 22.6 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004; в редакції Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
22.7. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті
розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не
пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини
повернення.
22.8. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
здійснюється банками на договірній основі.
22.9. Банки виконують розрахункові документи відповідно до
черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на
рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим
його банком кредиту.
Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним
банком України.
У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання
у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його
надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання
цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що
знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.
22.10. Незалежно від особи ініціатора банки України не ведуть
облік розрахункових документів ініціаторів у разі відсутності
(недостатності) коштів на рахунках платників, якщо інше не
передбачено договором між банком та його клієнтом. У разі
наявності договору невиконані розрахункові документи (повідомлення
про їх надходження) банки зобов\’язані передавати платникам –
клієнтам цих банків з отриманням від них письмового посвідчення
щодо їх вручення.
22.11. Сума переказу, що обліковується в банку, який
обслуговує отримувача, до настання дати валютування не може бути
об\’єктом примусового списання, що застосовується до отримувача.
22.12. Ініціювання клієнтом банку переказу в інтересах третіх
осіб може здійснюватися у випадках, передбачених законодавством.
22.13. Процедура ініціювання переказу у платіжній системі
визначається правилами відповідної платіжної системи.
Leave a Reply