Науково-практичний коментар до ст. 188-42 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю –

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю –

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, виданих ними під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

Коментар:

 

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 \”Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю\” (із змінами) затверджено відповідний Порядок (далі – Порядок), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі – припис).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб\’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до статті 38 Закону України \”Про регулювання містобудівної діяльності\”, у разі виявлення факту самочинного будівництва об\’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об\’єкта та компенсацію витрат, пов\’язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об\’єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов\’язаних із знесенням об\’єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об\’єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об\’єкта здійснюється відповідно до Закону України \”Про виконавче провадження\”.

Одночасно повідомляємо, що Верховною Радою України 09.04.2015 прийнято Закон України N 320-VIII \”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства\” (далі – Закон), відповідно до якого повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю передані органам місцевого самоврядування. Так, відповідно до частини третьої статті 6 Закону України \”Про регулювання містобудівної діяльності\”, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, яким є Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Тобто, заходи контролю на сьогоднішній день відповідно до Закону здійснюють, окрім Держархбудінспекції, і інші органи державного архітектурно-будівельного контролю, які утворені на місцевому рівні.