Науково-практичний коментар до ст. 188-31 Кодексу про адміністративні правопорушення України
Стаття 188-31. Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв\’язку та захисту інформації України
Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв\’язку та захисту інформації України щодо усунення порушень законодавства про криптографічний та технічний захист державних інформаційних ресурсів, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, а також створення інших перешкод для виконання покладених на них обов\’язків –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п\’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п\’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментар:
Об\’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту інформації (див. Закон України \”Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах\”. Закон України \”Про радіочастотний ресурс України\”, Закон України \”Про електронний цифровий підпис\”).
Об\’єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв\’язку та захисту інформації України щодо усунення порушень законодавства про криптографічний та технічний захист інформації, яка с власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, а також створення інших перешкод для виконання покладених на них обов\’язків (формальний склад).
Суб\’єкт адміністративного проступку – спеціальний (посадові особи); особливий (особи, на яких вже було накладено адміністративне стягнення за аналогічне правопорушення).
Суб\’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Leave a Reply