Науково-практичний коментар до ст. 186 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям,

– тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до п\’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Об\’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління.

Об\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у самовільному, всупереч встановленому законом порядку, здійсненні свого Дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям. До того ж дійсним правом необхідно вважати право, яке особа набуває на підставі закону або іншого нормативно-правового акта, а гаданим – право, якого особа не має, але, добросовісно помиляючись, вважає таким, що в неї є. Оскільки Конституція України встановлює, що закріплені нею права і свободи людини і громадянина не є вичерпними, невід\’ємною ознакою самоуправства є порушення законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, яке, однак, не завдало їм істотної шкоди. Поняття істотної шкоди є оціночним, а встановлення означеної шкоди повинно здійснюватися з урахуванням наслідків, які мали дії винної особи.

Суб\’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Суб\’єктом правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.