Науково-практичний коментар до ст. 172-19 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Основний безпосередній об\’єкт правопорушення – порядок експлуатації військової техніки (частиною якого є порядок поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення).

Предметом правопорушення є зброя, бойові припаси, вибухові, радіоактивні та інші речовини і предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

Зброя і боєприпаси не обов\’язково повинні бути придатними для їх бойового використання. Але, не є предметом розглядуваного правопорушення холодна зброя (багнет, кортик, шашка тощо). 

До таких предметів (речовин), які можуть становити підвищену небезпеку для оточення, можуть бути віднесені й будь-які інші предмети (речовини), які характеризуються низкою властивостей: здатністю впливати на матеріальні об\’єкти і викликати в них зміни у вигляді зруйнувань або порушень життєво важливих функцій живих організмів, великою концентрованою внутрішньою енергією, а також тим, що процес виділення енергії, що вже почався, не підлягає контролю і припиненню. Це можуть бути вибухонебезпечні гази, електричні акумулятори підвищеної потужності, небезпечні відходи тощо.

Не є такими предметами ті, руйнуючі властивості яких забезпечуються переважно фізичною силою людини, або зовнішньою механічною, термічною, електричною та іншою енергією, а не внутрішньою енергією предмета (речовини) – транспортний засіб, окрім, електричний прилад тощо.

Порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, передбачає порушення норм військових статутів, інших законів, інструкцій, положень, які визначають порядок поводження військовослужбовців з цими речовинами і предметами, дотримання якого є обов\’язковим для запобігання нещасних випадків з людьми, аварій, катастроф, інших тяжких наслідків. Таке порушення може полягати як в недбалому зберіганні вогнепальної зброї, внаслідок чого вона потрапила до рук неосвіченої у ній людини, так і в неналежному виконанні регламентних робіт на ракетній установці, що потягле несанкціонований пуск ракети. 

Суб\’єктом правопорушення є будь-який військовослужбовець, а так само військовозобов\’язаний під час проходження зборів: а) якому відповідні речовини (предмети) були надані (ввірені) у службове користування, передані для охорони, перевезення, підрахунку, проведення занять, обслуговування тощо; б) який в силу службового становища чи у зв\’язку з виконанням певних обов\’язків мав до них відношення і скористався ними без дозволу командування; в) який незаконно отримав ці речовини (предмети) внаслідок їх викрадення, привласнення, вимагання тощо. 

Суб\’єктивна сторона правопорушення характеризується виною в формі необережності.

Військовослужбовець, якому відповідна речовина (предмет) була довірена (ввірена), повинен усвідомлювати її властивості як такої, що становить підвищену небезпеку для оточення. Здебільшого, коли йдеться про звичайні види зброї, яка знаходиться на озброєнні військових формувань України (пістолет, автомат), її властивості звичайно усвідомлюють усі військовослужбовці, оскільки у свій час вони проходили відповідну підготовку (починаючи з допризовної). В інших випадках, коли йдеться, наприклад, про кулемет чи гранатомет, для цього необхідним є певний обсяг спеціальної підготовки. Користування ж деякими іншими речовинами (предметами), такими як міна чи ракетна установка, потребує відповідного курсу підготовки. Тому не може нести відповідальність за цією статтею особа, внаслідок дій якої настали суспільно-небезпечні наслідки, якщо вона не мала відповідного досвіду, знань, не пройшла інструктажу тощо, але незважаючи на це відповідні предмети (речовини) були надані (ввірені) їй у службове користування.